Русальний тиждень, Троїцький тиждень, Русалчин тиждень або Нявський тиждень — різні назви седмиці після Зелених свят. Наші предки вірили, що в цей період душі померлих перебувають серед живих. А ще особливо шанували традиції й передавали багатий фольклор Полісся.
Коли починається Русальний тиждень
Зазвичай Троїцький тиждень починається після свята Трійці. 2023 року це буде 5 червня. Здавна вірили, що в час, коли на полях квітне жито, русалки покидають воду та ходять вночі лісами, залоскочуючи зустрічних до смерті. Найнебезпечнішим днем цього тижня вважався перший четвер після Трійці, який називали Русальним Великоднем. Цього дня русалки набуювать людьскої подоби і навіть можуть споживати звичайну їжу.
Поліські русалки
Саме в північних регіонах України до сьогодні зберігся русальний обряд. Болотистість та повноводність річок породжували ідеальне місце для перебування міфічних русалок, оспівування їх та створення обрядовості довкола них. Про це розповідає фольклорист Євген Єфремов, який 40 років їздить в етнографічні експедиції Україною - збирає пісенний та обрядовий фольклор. За його словами, на інших теренах України знають, хто такі русалки, але обряду там вже немає.
"Русальний обряд пов'язаний з культом предків. Русалками вважалися люди, які народилися під час Троїцького тижня Зелених свят або померли в цей час. Після смерті вони стають русалками, і під час Троїцького тижня виходять з-під землі і ходять серед живих людей. Іноді роблять шкоду – лоскочуть, топлять. Але їх шанували і задобрювали, бо все ж таки русалки – це родичі. Не раз чув: "У мене бабка русалка, бо померла на Троїцькому тижні. А внуча стане русалкою, бо народилося на Троїцькому тижні", - каже Євген Єфремов.
Також тиждень називали Русальним тому, що, за легендами, душі дівчат, які скоїли самогубство, перетворюються на русалок і зачаровують молодиків своїм співом.
Фото: картина "Русалки" Тараса Шевченка
Русальним називають тиждень після Трійці на Житомирщині та Київщині
У понеділок поминають душі народжених та померлих на Трійцю, померлих засватаних дівчат і нехрещених немовлят. Вірять, що вони стають русалками, бігають весь Зелений тиждень полями. Водять хороводи, співають пісень, приносять вологу з річок і озер на ниви. За це їх шанують, приносять їм дари — розвішують на деревах полотно, сорочки, рушники. На вікнах кладуть гарячий хліб, парою з якого русалки нібито харчуються.
На Чернігівщині в суботу перед Трійцею й протягом тижня поминали загиблих "не своєю" смертю: утоплеників, вішальників, самогубців.
На житомирському Поліссі середа на Зеленому тижні називається Градовою. Щоб град не вибив урожай, утримуються від роботи в полі. Також цього дня не печуть хліб — щоб "не запекти дощ" і щоб не було засухи.
Наступний четвер — Сухий. Пересушують одяг і постіль, щоб не завелась міль. Поліщуки вірили, що цього дня — Русалчин Великдень: русалки сушаться на березі річок, озер, ставків.
— За моєї молодості ми проводили русалок у жито, — розповідає Меланія Ющенко, 74 років. — В'язали з кропіви вінка великого, ув'язували туди трави і плели до вінка сього косу з трави таку дліннющу, може метрів зо два. Вибіралі бойку дєвочку — це була русалка. Вєдьом її до жита і спєваєм: "Проведем русалочку до бору, самє вернємось додому". Кидаєм нашу русалку в жито, а вона за нами гониться. Кого догонить — дак дуже вже наджарує кропивою.
Русалчині вінок і косу розплітали і кидали в городі на капусту. Вважали, що це дуже сприяє її урожаю.
Традиції на Троїцький тиждень
Що не можна робити в Русальний тиждень?
Впродовж Нявського тижня русалки виходять із води і гуляють, шукаючи смертних, тому було заборонено виходити в поле чи ліс. Також у цей період намагалися не купатися у водоймах, адже вірили, що русалки можуть залоскотати та затягнути на дно. Взагалі намагалися не братися до важкої роботи.
Єдині, хто не дотримувався заборон, були молоді дівчата. Вони часто збиралися групами, ходили до річок, плели там віночки з різнотрав'я і влаштовували інші ритуальні обряди. Існувало повір'я, що так можна "вмовити" русалок послати хорошого нареченого. Вінки, які плели цього тижня, зберігали аж до наступного понеділка.
Жінки впродовж семи днів згадували в молитвах дітей, які померли, особливо тих, що не були хрещені, інакше в оселі могли посилитися злі духи. Щоб захиститися від русалок, люди носили з собою захисне зілля з полину та любистку. Інколи на підвіконні клали гарячий хліб, щоб нагодувати нечисту силу. На деревах розвішували рушники чи полотно, щоб русалки, коли вийдуть із води, мали у що вдягнутися.
В понеділок (на кінець Русалчиного тижня) влаштовували проводи русалок. Дівчата й жінки плели вінки, одягали чисту одежу, співали обрядові пісні, виходили в поле. Також промовляли такі слова: "Йдіть, русалоньки, йдіть, і наше жито не ломіть". Йшли додому опівночі, коли всі духи поверталися туди, звідки вони прийшли.
Фото: ЦентрМедіа
Народні прикмети і повір'я
Здавна існувало повір'я, якщо русалка зустріне людину, то вона загадує загадку. Якщо дати правильну відповідь, вона зникне, якщо ж ні — залоскоче до смерті. Тому в цей період носили з собою полин, якого, за легендами, бояться русалки.
Щоб русалки не нищили жито, а захищали посіви від негоди, на поле несли свіжоспечений на освяченій воді хліб. Головним кольором тижня вважався зелений, тому практично всі обряди проводили у траві, а будинки прикрашали освяченими травами, щоб відлякати злих духів.
Багато повір'їв серед дівчат були пов'язані з русалками. Наприклад, вірили, якщо задобрити їх, то можна отримати гарного нареченого. Для цього ворожили і носили гарні вінки до водойм. Для ворожінь використовували березові гілки.