Надмірна заготівля у 20-х роках минулого століття та руйнування лісів під час Другої світової війни призвели до збіднення генетичного різноманіття основних лісоутворюючих порід в Україні. Усвідомлюючи цю проблему, в 1950-х роках науковці та лісівники розпочали масштабну програму лісового насінництва на селекційній основі, формуючи насіння і садивний матеріал із поліпшеною спадковістю.
Практична селекція лісових порід розпочалася з моменту впровадження лісогосподарської галузі. Провідниками у розвитку селекційного насінництва стали вчені та лісівники зі скандинавських країн. Вони запропонували два основні напрямки селекції деревних порід: клоновий та популяційний. Попри більшу складність і високі трудові витрати, широкого застосування набула клонова, або індивідуальна, селекція.
Перші дослідження елітного насінництва розпочались на півночі України, а саме на Житомирщині, в 1957 році. Про історію досліджень розповіли в ДП "Ліси України".
"У 1964-1966 роках ця робота була продовжена, зосереджуючись на відборі скороспілих формах дуба звичайного, інвентаризації плюсових насаджень і плюсових дерев – сосни звичайної, сосни Веймутової, модрини сибірської. Також – на створенні клонових плантацій із випробуванням різних способів щеплення відповідних деревних порід. З 1970-х років працівники лісгоспів разом з науковцями розпочали складну і трудомістку роботу зі створення постійної лісонасіннєвої бази таких порід як сосна, дуб, ялина. Першим етапом у цьому багаторічному процесі був пошук та відбір у лісонасадженнях генетичних резерватів, плюсових насаджень та дерев. Під час відбору плюсових дерев особлива увага приділялася загальній продуктивності, формі стовбура, типу кори, висоті її підняття, формі крони та іншим селекційним і лісівничим показникам", - йдеться в повідомленні.
Вже у 1972 році на території Станишівського лісництва на Житомирщині була закладена перша клонова плантація сосни площею 3 гектари. Передумовою створення нових плантацій були широкі дослідження росту, розвитку та плодоношення клонів на плантаціях першого порядку, а також їхнього потомства на випробних культурах сосни звичайної.
"Після 1996 року розпочався напружений етап розширення насіннєвих плантацій підвищеного генетичного рівня, продовження вивчення генетичного фонду сосни і дуба. Результати багаторічної клонової селекції сосни на Житомирщині й Київщині дозволили розпочати переведення лісокультурної справи в держлісгоспах на використання селекційно поліпшеного садивного матеріалу – перехід до нового етапу створення високопродуктивних і стійких штучних лісів майбутнього. Наразі на території Столичного лісового офісу налічується 142 гектари лісонасіннєвих плантацій 1 і 2 порядку. Завдяки наполегливій праці науковців і лісівників, селекційне насінництво відродило генетичний потенціал основних лісоутворюючих порід", - повідомили в ДП.
.jpg)
Фото: ДП "Ліси України"