Громада під Житомиром вабить туристів річкою, лісами, лавандовою плантацією, а ще - стародавніми стравами

Тетерівська громада розпочинається одразу за обласним центром і пролягає вздовж автошляху Житомир – Чернівці. До неї зручно доїхати як своїм автомобілем, так і громадським транспортом. Тут – мальовнича природа, залишки палацу Терещенків, скеледром. Місцеві комплекси вже готові приймати туристів і пропонують їм автентичні страви. Що цікавого можна скуштувати в Тетерівській громаді, дізнавалася кореспондентка Укрінформу Ірина Чириця.

Туристичну галузь розвивають навіть під час війни  

- Ми багато разів чули, що в нашій громаді є на що подивитися, але немає де нагодувати туристів та відсутні гастрономічні цікавинки. Тож прийняли виклик і вирішили це спростувати. Туристичний сезон відкриваємо у форматі гастротуру, щоб показати екскурсоводам, які возять до нас туристів, як спланувати харчування. У нас є де якісно, смачно та цікаво нагодувати гостей, – каже головний спеціаліст відділу культури Тетерівської сільської ради Юлія Святненко.

Фото: Юлія Святненко

За її словами, від початку повномасштабної війни туризм у громаді поставили на паузу. Коли ж побачили, що люди все ж їдуть на відпочинок та екскурсії, продовжили розвивати туристичну галузь.

Як зауважує Юлія, найбільше відвідувачів – у селі Дениші. Там – мальовничі краєвиди, 33-метровий дуб-патріарх, якому майже 600 років, є скеледром. 

Цьогоріч у громаді мають з’явитися й нові туристичні атракції. Зокрема, козина ферма, де можна буде погодувати кіз та скуштувати молочну продукцію. Туристам також запропонують подивитися, як випасаються племінні корови.

Про себе зауважую, що поки розмовляємо з Юлією, десь із боку до нас долітає кукурікання півня – звук, який недоступний мешканцям сучасних житлових комплексів у містах.

Липовий чай на березі річки 

Чимало баз відпочинку у Тетерівській громаді розташовані на березі річки Тетерів або в лісі, щоб у туристів була змога насолодитися тишею та подихати свіжим повітрям. Власниця одного з таких комплексів – Ірина Шевцова – пригощає крафтовим липовим чаєм. За її словами, напій ідеально зігріває саме в таку пору, коли на календарі – квітень, а надворі – мете сніг.

ФОТО: Ірина Шевцова

У нас на території росте понад десяток лип. Коли вони цвітуть, аромат неймовірний. Вони довго нас тішать, бо розквітають одна за одною. Оскільки тут, над річкою, – чисте місце, ми збираємо липовий цвіт, сушимо його і готуємо чай, до якого додаємо трохи чебрецю та м’яти. Це протизастудний напій, також зміцнює імунітет. Відвідувачі дуже люблять наш липовий чай, – говорить Ірина.

Власниця бази відпочинку додає, що гурманів готові вразити іспанським тортом із тунцем, крохмаликами з різними додатками. Зауважує, що всі страви з меню полюбилися гостям.

Тушенина, душенина, душаніна 

Нещодавно Дмитро Гордійчук додав до меню свого закладу, що також у Тетерівській громаді, автентичну місцеву страву тушенину. Він ділиться, що коли дізнався про неї, багато всього перечитав і дійшов висновку, що хоч подібні наїдки готують у різних областях, але за таким рецептом і технологією – лише на Тетерівщині.

ФОТО: Дмитро Гордійчук

Тушенина вимагає багато часу. Це страва, якою вдома займатися не будеш. Я приготував її в казані сам, мені сподобалося, тому вирішив запропонувати і нашим відвідувачам, – каже Дмитро. 

Як пояснила керівниця туристичного гуртка будинку культури села Тетерівки Наталія Сорочинська, ця страва серед місцевих має три назви: тушенина, душенина або душаніна.

ФОТО: тушенина

Узагалі є два варіанти цієї страви: святковий і буденний. Святковий зазвичай готували на Різдво – із грибів та риби. Господиня молилася над стравою та благословляла її. Уже готову починали їсти гарячою, а потім вона могла стояти в печі до п’яти днів. Хоча була такою смачною, що її швидко з’їдали. Оскільки страва довго тушкувалася і готувалася з душею, то називалася душениною. У буденному варіанті до риби й грибів додавали картоплю. Тоді страва називалася тушениною, – розповідає Наталія. 

ФОТО: Наталія Сорочинська

Карасі та короп із Тетерева 

Власниця бази відпочинку Людмила Ярошевська зауважує, що всі, хто до неї приїздять, потрапляють у райську місцину, бо поруч – річка, озеро, високі сосни. Атмосферності додають старі глиняні глечики, плетені «косичкою» килимки, а ще – пухнасті кролики.

Людмила запевняє, що несмачних страв у неї не готують. Серед родзинок меню – карасі та короп, які водяться у Тетереві.

ФОТО: Людмила Ярошевська

За її словами, карасів тут готують на вогні за особливим рецептом. Цю страву заклад запропонував продегустувати гідам.

Карасі тут чудові. Це риба, яку не так часто зустрінеш у меню закладів, на відміну від коропа, – ділиться гід із Києва Анна Батурко.

Хліб, який випікали в печі господині 

Домашнім бездріжджовим хлібом із органічного борошна, спеченим у Тетерівській громаді, пригощає Тетяна Лучок. 

ФОТО: Тетяна Лучок

Спочатку я пекла хліб тільки для своєї сім’ї, а з часом його почали замовляти і наші друзі. Готую його з житнього, пшеничного та цільнозернового органічного борошна. Зерно перемелюють жорнами, як у давнину. У складі хліба – тільки борошно, вода, мед, сіль та закваска, яку роблю сама. Додаю також смажене насіння льону, коноплі й соняшнику, журавлину, а діти люблять, коли в ньому є горіхи, – ділиться Тетяна.

Каже, що тісто на хліб вистоюється в ротангових формах у холодильнику впродовж 12 годин. Готовий продукт можна їсти цілий тиждень, адже його перевага порівняно з дріжджовим – відсутність плісняви. За словами Тетяни, саме такий хліб традиційно випікали в печі українські господині.