Масниця — одне з найдавніших слов'янських свят, що сягає своїм корінням у язичницькі часи. Воно символізує проводи зими та зустріч весни, пробудження природи та початок нового циклу. У давнину наші предки пов'язували це свято з вшануванням сил природи, сонця та родючості. З прийняттям християнства Масниця набула нового значення, ставши підготовкою до Великого посту — часу духовного очищення та покаяння.
Дата святкування Масниці 2025
Так як це свято прив'язане до святкування Великодня та Великого посту, дата яких змінюється, то і Масниця припадає щороку на різні дні. Цього року вона триватиме з 24 лютого до 2 березня.
Традиції та святкування Масниці в Україні
Масниця триває тиждень, кожен день якого має свої особливості та традиції, що передаються з покоління в покоління:
- Понеділок — «Зустріч»: початок святкування, час для перших млинців. За традицією, перший спечений млинець віддавали бідним або клали на підвіконня для духів предків.
- Вівторок — «Загравання»: день знайомств та загравань, гуляння молоді, катання на санках та інших забав. Хлопці обирали собі дівчат, а дівчата придивлялися до своїх майбутніх женихів.
- Середа — «Лакомка»: господині готували різноманітні страви, особливо млинці з різними начинками. У цей день прийнято ходити в гості та пригощати один одного.
- Четвер — «Розгуляй»: найвеселіший день Масниці, час для масових гулянь, кулачних боїв, катання на конях та інших розваг. Люди веселились від душі, проганяючи зиму та закликаючи весну.
- П'ятниця — «Тещині вечірки»: зять ішов в гості до тещі на млинці. Це своєрідний обряд примирення та зміцнення родинних зв'язків.
- Субота — «Посиденьки зовиці»: невістка запрошувала в гості сестер чоловіка (зовиць). Це час для спілкування, обміну досвідом та пліткування.
- Неділя — «Прощена неділя»: останній день Масниці, час для прощення та очищення. Люди просили один у одного пробачення за всі образи та гріхи. У цей день також спалюють опудало зими, що символізує проводи зими та початок весни.
Масниця має особливе значення: це перехід від м'ясних до пісних страв, адже одразу після неї починається Великий піст.
Тиждень перед початком Великого посту мав ще кілька назв − Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя. Масляною це свято почали називати у 1960-х роках після довгої заборони.
Спалення колодія
Серед наших предків існував цікавий обряд, який включав в себе процес народження, хрещення і поховання Колодія. Такий звичай існував в багатьох регіонах України аже до 1920-х років. Колодій був уособленням Зими (в давнину Марени), яку повинні були наприкінці святкування спалити, щоб дати дорогу весні. Спалення символізувало остаточне прощання з зимою та очищення від усього старого та непотрібного.
Обряд «Колодки»
Одним з найцікавіших елементів обряду було «чеплення колодки». Колодка — це невеликий дерев'яний брусок, який символізував не тільки зиму, але й парубоцький стан. Протягом тижня Масниці колодки чіпляли до ноги неодруженим хлопцям та дівчатам. Цей звичай мав на меті "покарати" їх за те, що вони не створили сім'ю протягом року.
Звільнення від колодки
Щоб звільнитися від колодки, «покарані» мали «відкупитися» — пригостити жінок, які чіпляли колодки, різноманітними смаколиками. Цей обряд супроводжувався жартами, співами та танцями.
Інші звичаї гуляння на Масницю
Окрім спалення колодія, на Масницю існували й інші цікаві звичаї, такі як:
- Катання на санках: молодь каталася на санках з гірок, це символізувало швидке наближення весни.
- Ворожіння: дівчата ворожили на судженого, намагаючись дізнатися свою майбутню долю.
- Частування: люди ходили один до одного в гості, пригощаючи різноманітними стравами, особливо млинцями.
Що не можна робити на Масницю — обрядові заборони
Цього тижня забороняється прясти, тому що міль з'їсть прядиво чи одяг з нього. Також не дозволялося заготовлювати м'ясо, сир, інакше продукти обов'язково зіпсуються.
Як і в будь-яке інше велике свято краще утриматися від сварок. Навпаки люди просили пробачення за свої вчинки та пробачали рідних і друзів.
Взагалі вважалося, чим веселіше і гучніше зустрінеш Масницю, тим щасливішим буде рік.
