З переходом до Новоюліанського календаря православні віряни почали святкувати більшість церковних свят зі всім світом. Проте, лишився перелік так званих нерухомих свят, дати яких у православній та католицькій церкві все ще розходяться. Одним з таких є Великдень.
Представники духовенства пояснили ЖЖ, чому православні українці святкують Великдень цьогоріч окремо від католиків.
У 2024 році православні віряни відзначатимуть Пасху 5 травня. Католики ж зустрінуть свято аж на пʼять тижнів раніше — 31 березня.
«На Григоріанський календар перейшли лише нерухомі свята. Це Різдво та інші свята. Рухомі ж свята, які в літургійному році не мають конкретної дати, не перейшли. Тому дати цих свят розходяться», — пояснює служитель Конкатедрального собору св. Софії, отець Віталій Безшкурий.
Фото: Facebook-сторінка Віталія Безшкурого
Як проводиться розрахунок дати Великодня
Великдень привʼязаний до весняного рівнодення та повного місяця. Загальне правило – Пасху повинні відзначати в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Проте, після календарної реформи 16-го століття, католики та православні почали визначати по-різному. Католики перейшли до розрахунків, що наближені до астрономічних, а православні - продовжили керуватися старим церковним календарем.
«Правильно це називається Новоюліанський кандендар. Згідно з ним, дати Пасхи не змінюються. Вселенським собором було прийнято, що Великдень святкується після весняного рівнодення і повного місяця, і після єврейської Пасхи. Так прийнято, бо Ісус Христос воскрес після єврейської Паски. Тому в першу ж неділю після єврейської пасхи ми святкуємо Великдень», — пояснює настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору отець Богдан Бойко.
Фото: Facebook-сторінка Богдана Бойка