Французький дипломат Талейран казав, що ідеальна кава повинна бути гарячою як пекло, чорною як чорт, чистою як ангел і солодкою як любов. Пекло, чортівня, ангельська чистота і солод любові – усе це змішалося у “Віденській каві”, виставі, яка приготована за “рецептом” п’єси Дмитра Корчинського. За кавою писали шедеври, розполовинювали держави, розпочинали війни і водночас закохувалися. Напій, який завжди додає смаку історії, – символічний епіцентр вистави.
1913 рік. У віденській кав’ярні збирається зграя непевних суб’єктів: маляр-невдаха Адольф, журналіст Лев, психіатр Зиґмунд і семінарист Йосип. Із перших реплік виписується чіткий діагноз – усі вони психічно неврівноважені. Але на носі – 1914 рік, а ці біснуваті – вершителі майбуття світу. За кожним із них угадуються знайомі лиця: Гітлер, Троцький, Фройд і Сталін.
У кав’ярні працює Христина – заробітчанка із Галичини. Вона таке собі втілення своєї землі із власною ідентичністю. Однак у “вершителів” світу на неї вже є плани. У кожного персонажа п’єси за кавою гріється своє питання: в Адольфа – єврейське, у Йосипа класове, а у Зимунда – замість праці звільнення лібідо. Той чи інший епізод – це лаконічний натяк на добре відому історичну ситуацію, катастрофу яка скошувала людство: чи то жарти із погодою у Сибіру, чи то пограбування інкасаторів як спроба здійснення “маленької революції”, суперечки Троцького і Сталіна, намагання “завоювати” галичанку Христину.
Тож перед глядачем – велика панорама ХХ століття й кілька людських портретів у дії, які демонструють абсурдність ходу історії, епохальних поворотів. Це важлива проекція на сучасне і майбутнє, час, коли диктатори і шизофреніки дихають у спину і продовжують збиратися за кавою.
Так чи інакше, у глядача завжди є вибір, можливість власного тлумачення. П’єса є не лише майстерно виписаним зразком політичної провокації, але й тестом на знання історії і психології людини. Ідеальне поєднання комічного і трагічного, грайливого і серйозного, зрозумілого і бентежного. Опісля не стоятиме крапка – лише безліч знаків питання, тому “Віденська вистава” приречена вгрузнути в пам’ять. Шок, провокація на злобу дня і кава, що розігріває мізки – те, на що спраглий сучасний глядач!
Вистава обігрує історичний факт. У Відні, у 1913 році одночасно, буквально на сусідніх вулицях мешкали Зиґмунд Фройд, Йосип Сталін, Адольф Гітлер і Лев Троцький. Вони цілком могли випадково зустрітися в одній кав’ярні, де й відбувається дія вистави. Люди, які визначили майбутнє (і нашу сучасність) потрапляють у смішні й трагічні ситуації. Ми знаємо, ким вони стануть, а вони ще не знають.
Автор – Дмитро Корчинський
Режисер – Ігор Марусяк
У ролях:
- Лідія Семесюк - у ролі Христини
- Назар Борушок - Гітлер
- Сергій Федорчук - Фройд
- Віталій Чорний - Сталін
- Павло Довгань-Левицький - Троцький
Тривалість - 100 хв.
16+
Квитки: https://zhytomir.karabas.com/
