Про результати п’ятиденної археологічної експедиції та віднайдені монети, прикраси, керамічні вироби йшлося під час прес-конференції в музеї, повідомляє Укрінформ.
«Завдяки дослідженню культурного шару ми можемо у хронологічному порядку відтворити ті чи інші події періоду формування міста Бердичева. Серед знахідок бачимо речі і більш ранніх періодів – давньоруського часу, можливо, слов’янської доби, і не виключено, що трипільського періоду. Усі вони потребують подальшого опрацювання. Є предмети, пов’язані із металургійною справою, що не характерна періоду, коли функціонував замок. Тобто, до замку тут було кілька майстерень давньоруського чи словֹ’янського часу», - розповів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.
На території монастиря розкопки не проводилися понад 180 років, тож нинішні стали знаковою подією для археологів, істориків та краєзнавців. За словами учасника археологічної експедиції, старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна, усі знахідки виняткові, унікальні та цінні.
«Цінність їх полягає в тому, що це єдине першоджерело, адже з писемних пам’яток ми не дізнаємося, хто тут жив, чим люди займалися, що виробляли, де і як торгували. Ці археологічні розкопки дають підставу будувати історію на реальних артефактах, а не на здогадках і міфах. Саме у Бердичеві вперше в історії досліджень на Житомирщині збереглися вироби зі шкіри та дерева», - зауважив Тарабукін.
Після презентації результатів археологічних розкопок Петраускас та директор музею історії міста Бердичева Павло Скавронський підписали акти передачі усіх 272 знахідок до музейного фонду. Найближчим часом експонати можна буде оглянути на експозиції.
Археологи сподіваються, що розкопки на території монастиря продовжаться, адже цього разу вони тривали взимку і лише на схилі, а якщо заглибитися до пагорба, на якому стоїть культова споруда, можна знайти чимало цінних артефактів.
