У цей вечір в залі був аншлаг, щоправда житомирян організатори таки обдурили, пише Софія Демчук, газета 20 хвилин.
Відразу після появи афіш, житомирські скептики до мозолів натерли язики розмовами про те, що заявлені імениті актори в Житомир не приїдуть. Вони як у воду дивилися.
Більшу половину зоряного складу, заради якого і прийшов на виставу житомирський глядач, на сцені він так і не побачив.
Не приїхала відома актриса Олена Захарова, яка стала популярною завдяки серіалам «Кадети» і «Єрмолови». З чуток актриса зараз знаходиться на 8-му місяці вагітності. Голлівудський актор, росіянин Володимир Пєсков теж не був помічений на сцені Житомирського драмтеатру.
Така нечесна поведінка по відношенню до глядачів є антиприз для багатьох українських міст. Організатори роблять заявку на приїзд плеяди відомих акторів, а натомість приїжджає один-два і це вважається нормою. Люди вже звикли до такого обману, тому часто не приходять на голосно анонсовані вистави.
Власне, легендарна постановка «Майстер і Маргарита» викликала теж неоднозначне ставлення у глядачів.
Кожен актор грав кілька ролей і це ускладнювало не тільки глядацьке сприйняття, але й заважало самим акторам вживатися в образи. Так, у Володимира Філатова, який грав Майстра і Єшуа, ці два різних образи вийшли абсолютно однаковими.
Воланд був зовсім не таким, яким звикли його бачити в фільмі режисера Володимира Бортко, хоча не дивлячись на хворе горло, Володимир Стеклов викладався на всі сто. Дивним було його поява і в сцені дурдому. Незрозуміло, чи то Воланд, або Володимир Стеклов грав одного із санітарів. Актор поспішно намагався одягнути халат, і заплутався в ньому. На допомогу прийшла Гелла. Що це було, режисерський задум чи непередбачуваний курйоз - залишиться загадкою.
"Порадував" у постановці несподіваний момент «голубизни». В одній зі сцен головний лікар психіатричної лікарні фарбує губи помадою і «строїть очки» Майстру, кажучи знайоме Булгаківське слово «голубчику», яке тут звучить в іншому контексті. А Майстер перед цим поцілував його в засос.
За всю постановку акторських перегинів було більш ніж достатньо. Не зовсім доречними на думку глядачів були відступи від тексту. Наприклад: «Хто ж його заарештує - він же Понтій». Навряд чи, Михайло Булгаков знав фільм «Джентльмени удачі», який з'явився на екранах в 1971 році, і відому фразу з нього «Хто ж його посадить - він же пам'ятник».
Цікавим стало рішення декорацій: поєднання дурдому і мавзолею. Актори практично відпрацювали весь спектакль на одному задньому плані. Понтій, який повинен бути в Римі з'являвся на тлі Кремлівської стіни. З його одягу виглядали сучасні брюки і сорочка.
Самі учасники вистави приїхали на маленькому автобусі, в який зазвичай не вмістиш багато декорацій. Є підозра, що навіть трон Воланда вони взяли в нашому театрі, бо важко уявити, як можна було його вмістити в автобус. Актори власноруч розвантажували декорації і встановлювали їх на сцені. Те саме стосується апаратури та її підключення.
автор фото Олександр Голодецький, газета 20 хвилин