Важливою галуззю в сільському господарстві було і залишається бджільництво. Упродовж усього свого існування відбувалось формування в декілька етапів розвитку. Від дикого бджільництва (земляного) перейшли до бортництва, а згодом до вуликового. Кожному етапу притаманні свої властивості та переваги. Розповімо про останній виток еволюції та як за допомогою  https://ferma24.in.ua/uk можна зробити інноваційнішим, безпечнішим та прибутковішим.

Історія бджільництва в Україні

Первісні методи добування меду важко назвати гуманними. Проте люди здобували знання і приходили до впорядкування строю поступово. Відтак на перших етапах був суттєвий недолік - бджолині рої знищувались для збору меду. 

Згодом методи вдосконалювались, так скажімо бортництво перейшло в окруму галузь господарства. 

Також поступово бджіл почали приручати. Згадки одомашнення в Україні відомі вже з 14 століття. Спочатку це були спеціально виготовлені з кругляків сосни колоди - праобрази сучаних вуликів.Особливості розвитку такого бджільництва яскраво збереглось досі на Поліссі в лісових місцевостях. 

Наступною формою стала комерційна сторона. Вулики почали розміщувати не на висоті, а на спеціально відведених ділянках. Це стало прогресивним етапом у розширенні географії бджільництва - з лісів перейшло у степові регіони.

Лише з початку 19 століття один винахід суттєво змінив в ліпшу сторону бджільництво Це рамковий або вуликовий преіод. Особливістю було зробити якісний медозбір без руйнувань вощини. При цьому догляд за бджолиними сім’ями поліпшився, що дозволило займатись розведенням. Цей винахід належить українцю Петру Прокоповичу. Вчений отримав вперше в історії чистий стільниковий мед без знищення бджіл. Також винахідник став батьком першої в світі школи бджільництва.

Рамкові вулики та атрибутика

В залежності від регіону, конструкції рамкових вуликів можуть відрізнятись матеріалами та формами. 

Найбільш популярними є вулики з дерева, але й існують й більш екзотичніші:

• є вулики з соломи (притаманні Слобожанщині, Поділлю),
• з використанням лози, обмащеної глиною,
• керамічні вулики (у формі глиняного горщика) тощо.
  
  

Розміщення пасіки було завжди недалеко від полів з медоносними рослинами, садах, городах. 

Робота з бджолиним господарством для пасічника завжди вимагає особливих навичок, досвіду та атрибутики.

Це розуміння поведінкових особливостей цих комах: 

• зчитування характеру поведінки,
• визначення правильного догляду,
• сезонні та календарні графіки.
  

Це про аналітичний склад мислення, спостережливість, уважність та розсудливість. Саме тому пасічників завжди поважали та цінували їхню кропітливу роботу.

Це ремесло вимагає значних поліпшень у плані обладнання для бджільництва, медогонках та якісних вуликах. Це з багажем знань приносить свої плоди якісного продукту, статусу і, відповідно, розвитку й мотиваційного руху.