Чорнобильська катастрофа породила на Житомирщині, окрім екологічних наслідків, ще й соціальні проблеми. Зокрема, це стосується доплат до пенсій людям, які проживають на забруднених радіацією територіях. Свого часу із закону вилучили норму про такі доплати, але Конституційний Суд визнав це незаконним, тож люди пішли в суди, де домоглися перерахунку пенсій. Утім, у цьогорічному державному бюджеті передбачили норму, яка значно скорочує такі доплати. Частині пенсіонерів їх уже зменшили.
Люди обурені, що це несправедливо. Та насправді в ситуації з доплатами до пенсій несправедливості багато. Адже не всі пенсіонери, які живуть на забруднених радіацією територіях, звернулися до судів і отримують пенсію без доплат, а тим, хто звертався, нарахували неоднакові виплати. До того ж свого часу прогалинами в законодавстві зловживали люди, які прописувалися на півночі Житомирщини заради більшої пенсії.
Яка нині ситуація з доплатами до пенсій постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи на Житомирщині, з’ясовувала кореспондентка Укрінформу.
БОЛЮЧА «ЧОРНОБИЛЬСЬКА» ТЕМА
Будь-які заяви влади переглянути «чорнобильське» законодавство виводять на протести жителів Житомирщини, північна частина якої найбільше постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС. Найактивніше за свої права борються жителі міста Коростеня. Улітку 2023 року коростенці перекривали міжнародну трасу Київ – Ковель – Ягодин, протестуючи проти проєкту постанови Кабміну про перелік населених пунктів, забруднених радіацією. Якби цей документ набув чинності, люди втратили б усі свої пільги. Згодом уряд пообіцяв доопрацювати проєкт постанови.
Нещодавно у Коростені відбулася ще одна акція протесту. 6 березня люди зібралися під будівлею міської ради, а потім знову перекрили міжнародну трасу, протестуючи проти зменшення чорнобильських доплат до пенсій.
У Коростенській міській раді прокоментували, що офіційного звернення про проведення цієї акції не надходило. Там додали, що інформацію про акцію поширювали в соцмережах, а хто її організатор, не знають. У міськраді наголошують, що влада на місцевому рівні не може вплинути на доплати до пенсій, адже вони регулюються законодавчими актами.
Питання пенсійних доплат тим, хто проживає на забруднених радіацією територіях, непросте, дискусійне і впродовж тривалого часу є невирішеним.
Вікторія Куц
Як зауважує начальник управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Вікторія Куц, на обліку в області перебуває 358,2 тис. пенсіонерів, з яких майже 30% є потерпілими від аварії на Чорнобильскій АЕС.
За її словами, пенсійне забезпечення потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС регулює Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Фото: акція чорнобильців у Коростені
Зокрема, доплата до пенсій непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території радіоактивного забруднення, була прописана у статті 39 цього закону, дію якої в 2015 році припинили, а в 2018 році Конституційний суд визнав це неконституційним. Тож люди відреагували на таку юридичну колізію і спочатку зверталися у Пенсійний фонд за перерахуванням пенсій, а коли там відмовляли, йшли в суди, які ухвалювали рішення на їхню користь, визначаючи доплату в розмірі від однієї до трьох мінімальних зарплат (залежно від зони радіоактивного ураження, де проживає людина). Окрім того, певні судові рішення визначали розрахунок не за мінімальною зарплатою, а за розміром прожиткового мінімуму. У подальшому Пенсійний фонд виконував судові рішення, здійснюючи перерахунки пенсій.
Вікторія Куц додає, що така доплату виплачували тільки тим пенсіонерам, які зверталися до судів. Натомість у бюджеті на 2024 рік змінилися розрахунки. Там чітко визначили сталу величину доплати до пенсії у розмірі 1600 грн.
Наприклад, минулого року за мінімальною зарплатою люди отримували до 13 тис. грн доплати, а якщо за прожитковим мінімумом – трохи більше ніж 5 тис грн. Тобто різниця – орієнтовно 7000 грн.
Саме така норма і спричинила обурення людей та вивела їх на протест.
ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЮ – У СУД
За словами народного депутата Володимира Арешонкова, до згаданої вище ст. 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вісім разів вносили зміни.
- Після того як група депутатів звернулася до Конституційного Суду з проханням розтлумачити, чи правильним було вилучення норм статей 37 (доплата за продукти харчування чорнобильцям, – ред.) і 39, – пояснює народний депутат, – у 2018 році суд визначив, що вони вилучені незаконно, а отже, це є порушенням прав громадян. Так ставало чинним положення про те, що ст. 39 діє, і відповідно треба виплачувати доплату до пенсій. Після цього громадяни почали звертатися до судів, які спершу багатьом відмовляли, але адвокати доволі активно працювали, звертаючись у Верховний Суд за тлумаченнями. Цей процес запустився юридично, і суди почали ухвалювати щоразу більше рішень на користь людей.
Співрозмовник додає, що в середовищі суддів не було одностайності стосовно розмірів пенсійних доплат чорнобильцям. Одним людям її призначали, керуючись мінімальною зарплатою, бо так було визначено у базовому законі. Натомість розрахунок з огляду на розмір прожиткового мінімуму пов’язаний зі змінами в законодавстві, що соціальні нормативи для виплат громадянам мають відповідати європейській практиці, яка базується на прожиткових мінімумах.
«Усе дійшло до ситуації, коли навіть ті, хто ніколи довго не проживали на територіях, які мають статус забруднених, використовуючи прогалину в законодавстві, приїжджали туди, прописувалися там, оформляли документи, подавали в суд і відповідно теж отримували таку доплату. Це дуже обурювало місцевих жителів і тепер спричинює соціальну напругу, – говорить Володимир Арешонков.
Фото: акція чорнобильців у Коростені
ДОПЛАТИ ДО ПЕНСІЙ УЖЕ ПОЧАЛИ СКОРОЧУВАТИ
Нині на Житомирщині налічується понад 215 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що мають право на пільги та компенсації. В області доплату до пенсії за рішенням судів отримують 47,5 тис. пенсіонерів, які не працюють. Із них 45% – розрахована доплата на основі прожиткового мінімуму, а 55% – мінімальної зарплати.
Пенсіонерка з Овруча розповіла, що вона та її чоловік отримують по майже 13 тис. грн доплат до своїх пенсій. За словами пані Ольги, вона зверталася до пенсійного фонду із заявою, щоби їй призначили надбавку, але там їй відмовили, після чого жінка через адвоката звернулася до суду. Через понад рік часу пенсіонерка таки дочекалася на свою виплату. В її чоловіка – аналогічна історія. Суд також ухвалив рішення на його користь у першій половині 2022 року. Жінка додає, що тепер в Овручі люди занепокоєні й активно обговорюють, що надбавки до пенсій з них цього року можуть познімати.
Побоювання людей з цього приводу небезпідставні, адже в законі про державний бюджет на 2024 рік є норма, що тепер розрахункова величина доплати до пенсії за рішеннями судів становитиме 1600 грн. Тобто тим, хто звертатиметься в суд тепер, вже не призначать доплату з огляду на нинішню мінімальну зарплату чи прожитковий мінімум.
Іван Коруд Фото: Укрінформ
Як розповів голова Овруцької громади Іван Коруд, через новий нормативний показник чорнобильцям уже перераховують доплати до пенсій у бік зменшення. У січні це стосувалося 2700 пенсіонерів Коростенського району, а нині йдеться вже про 4000 людей.
Логічним є запитання, чому виплати, розміри яких визначили суди, тепер зменшують. Як пояснюють у Державній виконавчій службі, яка контролює виконання судових рішень щодо доплат чорнобильцям, вони були двох видів. В одних судових рішеннях шлося про визначення конкретних розмірів доплат. Натомість в інших – про встановлення виплат з огляду на нормативи, які визначаються на бюджетний рік. Зокрема, так, як у бюджеті на 2024 рік, де передбачили сталий розмір доплати – 1600 грн. Саме за другими Пенсійний фонд тепер перераховує доплати.
Олег Ярмолюк
Голова Народицької селищної військової адміністрації Олег Яромолюк додає, що у громаді багато людей отримують доплати до пенсій. Основна частина її території – це друга зона. Він зауважує, що в Народицькій громаді досі є люди, які не відсудили своїх пенсійних доплат.
У квітні на Житомирщині планують провести нараду за участі міністерств та відомств, щоби розв’язати болючі проблеми чорнобильців.
Фахівці наголошують, що, окрім ст. 39 профільного закону, вже тепер назрівають проблеми зі ст. 37 щодо доплати за продукти харчування. Ці кошти не виплачують, через що громадяни теж починають звертатися до судів.
Нагадаємо, що 5 квітня Департамент стратегічних розслідувань нацполіції повідомив про викриття шахрайських схем з чорнобильськими доплатами – на Житомирщині повідомлено про підозру 24 фігурантам.