Реформи в лісовій галузі України стали не лише викликом для держави, а й тестом на витривалість для усього ринку — особливо для деревообробного бізнесу. Початок трансформації державного підприємства «Ліси України» став точкою неповернення для старих практик. Але водночас — запустив механізми спротиву, який часто маскується під «посилення контролю».
Про це інформують в Асоціації деревообробних підприємств України.
Коли контроль перетворюється на тиск
Офіційно — це перевірки, аудит, антикорупційні заходи. На практиці — це спроби впливу, блокування процесів і систематичний тиск на тих, хто став на шлях прозорої роботи. Особливо болісно це відчувається в деревообробному секторі. Багато підприємців не перший рік працюють під постійною загрозою перевірок, візитів правоохоронців, надуманих підстав для кримінальних проваджень.
Така ситуація стала настільки типовою, що нові учасники ринку зазвичай готуються не до розвитку, а до самозахисту.
Ініціатива знизу: підприємці пропонують зміни
Саме в такій атмосфері у 2024 році Асоціація деревообробних підприємств України (АДПУ) разом з ініціативною групою підприємців «Маніфест 42» розпочала розробку законодавчих ініціатив, покликаних захистити бізнес від невмотивованого тиску з боку правоохоронних структур.
Одна з ключових пропозицій — зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Йдеться про встановлення чіткіших обмежень на дії слідчих і прокурорів, а також про процедури, які мають унеможливити безпідставні обшуки, вилучення документів та блокування діяльності підприємств.
Щоб забезпечити обґрунтованість змін, АДПУ ініціювала анонімне опитування серед деревообробних підприємців із різних регіонів. Результати підтвердили: зловживання з боку контролюючих структур — не винятки, а норма. Особливо на регіональному рівні, де «ручний режим» взаємодії з бізнесом часто домінує над законністю.
Реформа ДП «Ліси України»: приклад, який викликає спротив
На цьому фоні діяльність ДП «Ліси України» стала своєрідною точкою стабільності. Попри тиск, хвилю фейкових публікацій, анонімних «розслідувань» та політичних атак, підприємство не звернуло з курсу. І це курс не лише на реформи, а й на зміни філософії управління.
Сьогодні замість старої моделі «виростили — зрубали — продали» впроваджено:
- відкриті електронні торги;
- регулярну публічну звітність;
- обмеження для корупційних практик;
- інвестиції в технічне оновлення та нові стандарти управління.
Ці кроки — не косметичні. Це структурна перебудова, яку реалізує команда під керівництвом Юрія Болоховця. Його лідерство — один із ключових чинників, який дозволив реформі не зупинитись під тиском. Власне, саме ефективність змін і стала причиною спротиву — бо стара система втрачає джерела неформального заробітку.
Реформа — це лише початок
Зміни, що вже відбулися, дають надію, але не гарантії. І в державному, і в приватному секторі ще багато невирішених питань. Проблеми взаємодії з силовими структурами, слабкий судовий захист бізнесу, брак довіри до державних інституцій — усе це залишається щоденною реальністю для підприємців.
Проте, завдяки спільним діям, публічному тиску, аналітиці й системній адвокації з’явилася головна річ — віра, що правила гри можна змінити. Саме тому сьогодні важливо не лише підтримувати реформи, а й будувати ширший фронт захисту підприємництва, незалежно від його масштабу.
Висновок: прозорість і співпраця як новий стандарт
Те, що відбувається у лісовій галузі, — це більше, ніж внутрішня реформа. Це лакмусовий папірець для всієї державної політики у сфері економіки. Якщо ми зможемо зберегти темп змін, захистити підприємців і забезпечити прозорі правила — деревообробна галузь стане справжнім драйвером розвитку.
Майбутнє цієї галузі — вже не абстракція. Воно відчутне, досяжне й реальне. Але тільки за умови, що ми не відступимо.