28 січня 2021 року Верховна Рада (ВР) прийняла в другому читанні проєкт закону про Бюро економічної безпеки (БЕБ), інформує Новое Время.
«Закон про Бюро економічної безпеки прийнятий!!! Це були дуже складні півтора року роботи. Це був дуже складний законопроєкт», — написав у себе в Facebook голова фінансового комітету ВР і співавтор відповідного законопроєкту Данило Гетманцев.
У пояснювальній записці до документа йдеться, що ухвалення закону призведе до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері захисту економічної безпеки.
«І як наслідок, зменшення тіньового бізнесу в Україні та збільшення надходжень податків і зборів, оптимізації структури правоохоронних органів, матеріально-технічної бази і скорочення загальної кількості працівників, які протидіють злочинності в сфері фінансів», — сказано в записці.
Бізнес-спільнота побоюється, що Податкова міліція, що доставляє бізнесу чимало проблем, у прийнятій версії законопроєкту просто змінить назву на БЕБ.
Хто курирує і призначає керівництво Бюро економічної безпеки?
Бюро економічної безпеки України — це «центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави». Бюро виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Його діяльність буде координуватися Кабінетом міністрів. Раніше цей аспект був основним предметом дискусії у владних кабінетах, оскільки спочатку планувалося, що цей орган буде підпорядковуватися Міністерству фінансів України, проте потім цей привілей на себе захотів взяти Офіс президента України. В останній редакції законопроєкту зазначено, що в комісію з відбору керівника БЕБ входитимуть по три особи від РНБО і Кабінету міністрів, двоє від податкового комітету ВР і одна — від правоохоронного комітету парламенту.
Хто ініціатор і чому виникла ідея створення БЕБ?
Ухвалення закону про створення БЕБ є частиною міжнародних зобов'язань України. Зокрема, це передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ і Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як позичальником і ЄС як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС).
У Меморандумі про економічну і фінансову політику, підписаному в червні 2020 року для отримання Україною програми МВФ, говорилося, що закон про створення органу фінансових розслідувань набуде чинності з 1 січня 2021 року — ця обіцянка не була виконана.
Чим буде займатися БЕБ?
Згідно зі статтею 4 закону про БЕБ, його основні завдання:
- виявляти зони ризику в сфері економіки шляхом аналізу даних;
- оцінювати ризики і загрози економічній безпеці держави;
- пропонувати зміни до нормативно-правових актів для усунення передумов створення економічних схем;
- забезпечувати економічну безпеку держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки;
- збирати та аналізувати інформацію про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави;
- виявляти і розслідувати правопорушення, пов'язані з отриманням і використанням міжнародної технічної допомоги;
- складати аналітичні висновки та рекомендації для державних органів.
Як працюватиме БЕБ і чи буде у нього політичний імунітет?
У статті 5 закону говориться, що забороняється втручання в діяльність БЕБ президента, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших юридичних осіб, а також фізичних осіб на підставах, не передбачених законом.
«Будь-які вказівки, пропозиції, вимоги, доручення, спрямовані в Бюро економічної безпеки України та його співробітникам, що стосуються питань досудового розслідування в конкретних кримінальних провадженнях і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними і не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо директор Бюро економічної безпеки України, співробітник Бюро економічної безпеки України невідкладно інформує про це в письмовій формі правоохоронні органи», — зазначено в законопроєкті.
Що буде з хабароємними економічними напрямами СБУ і функціями Податкової міліції?
Податкову міліцію, яка залишилася в Державній фіскальній службі після її поділу на Державну податкову службу і Держмитслужбу, ліквідують. У БЕБ працюватиме до чотирьох тисяч співробітників, а директора бюро обиратимуть на конкурсі.
Цим законом також вноситься ряд змін в закон про Службу безпеки України. Зокрема, з другої статті закону приберуть слова про необхідність захисту цією спецслужбою економічного потенціалу держави. У переліку функціональних підрозділів центрального управління СБУ слова «захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю» замінили словами «захисту національної державності».
«Перша перемога в новому році. Я вдячний колегам з комітету і парламенту, які підтримали мою правку нарешті ліквідувати підрозділи СБУ, які багато років займаються тиском на бізнес під прикриттям розслідування економічних і корупційних злочинів. Нарешті, після 6 років обговорень, ми отримаємо єдиний орган — Бюро економічної безпеки, — яке буде розбиратися з економічними правопорушеннями мовою цифр. А автомати працівників економічного та сумнозвісного департаменту "К" СБУ або дискредитованої податкової міліції залишаться в минулому», — написав на своїй сторінці в Facebook голова фракції Голос, заступник голови комітету ВР з питань фінансів і податків Ярослав Железняк.
Чому бізнес проти створення поточної версії БЕБ?
Як розповіла НВ Бізнес виконавчий директор EBA Ганна Дерев'янко, вони ще не бачили фінальної версії прийнятого документа.
«Однак попередню версію, яку спільнота аналізувала між 1 і 2 читанням, бізнес категорично не підтримує. Так, хоча документом пропонується створити Бюро економічної безпеки як орган, метою якого буде виявлення і розслідування кримінальних злочинів економічного характеру, на думку експертів Асоціації, зазначена мета не має нічого спільного з вмістом положень цього документа. Зате створення органу в запропонованому форматі може посилити недовіру бізнесу й інвесторів до правоохоронних органів», — сказала вона.
Передусім, за словами Дерев'янко, не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів повинна розслідувати БЕБ.
«Зате застосовуються досить широкі формулювання, які можуть по-різному трактуватися. По-друге, гранична чисельність співробітників БЕБ, яка зараз передбачена в 4000 осіб, є досить високою і необґрунтованою. По-третє, існує ризик, що БЕБ сприйматиметься як оновлена податкова міліція, а не як новий аналітичний орган. По-четверте, документ містить неузгоджені положення про процедуру призначення керівника БЕБ, що створює ризик вибору недостатньо професійного або добропорядного кандидата на цю посаду», — сказала Дерев'янко.
Дерев'янко додала, що робота нового органу має базуватися на таких принципах, як політична і операційна незалежність, фокус на аналітичні функції, демілітаризація, прозорий відбір керівництва і персоналу, контроль з боку громадськості та наглядових органів, підвищення відповідальності за неправомірні дії. «Прийнятий закон навряд чи створить такий орган», — резюмувала вона.
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев налаштований оптимістично.
«А які критерії злочинів можуть бути в законі, що засновує орган, а не вносить зміни до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України?» — сказав він НВ Бізнес, відповідаючи на претензію про відсутність категорій економічних злочинів. За його словами, наступного тижня буде розглянуто відповідний проєкт закону в Раді.
В цілому очікується, що БЕБ розслідуватиме злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків, махінації при виготовленні підакцизних товарів та інші, — ті, що зараз перебувають під податковою міліцією. Також під БЕБ вводиться нова стаття Кримінального кодексу — шахрайство з податком на додану вартість (ПДВ). Тут детективи заберуть частину роботи у НАБУ, оскільки йдеться про незаконне заволодіння державним майном та нецільове використання коштів з держбюджету.