Кошик товарів, в яких пересічні українці мають найбільшу потребу,а також послуг подорожчав за минулий рік набагато більше, ніж збільшилася інфляція. Це стало зрозуміло, порівнявши дані Держслужби статистики про ціни на товари і послуги в грудні 2019 року і в грудні 2018 року. За нашими підрахунками, виявилося, що кошик подорожчав на 12,36% в умовах розрахованої Держстатом інфляції за цей період у 4,1%.
Чому так сталося і як можуть зрости ціни на ці позиції в році, що настав, нам розповіли економісти: Олег Пендзин – член Економічного дискусійного клубу і Олексій Дорошенко – голова Нацради економічного розвитку.
До речі, недавно Верховний суд визнав незаконним склад споживчого кошика, на підставі якого розраховується прожитковий мінімум.
Що подорожчало
Як видно з інфографіки, набагато збільшилися ціни на дві позиції – це:
- гречка (+70%)
- яблука (+77,4%)
Менше, але теж істотно подешевшали також дві позиції: борщовий набір (-26,7%) і курячі яйця (-14%). Вартість інших товарів і послуг змінилася в межах 2-10%, за винятком хліба: житній подорожчав на 13,6%, батон – на 10,3%.
Стали дорожчими "шкідливі" звички, насамперед тютюн – тепер пачка сигарет середньої якості коштує на 22% більше, або понад 44 грн. Зате горілка зросла в ціні всього на 1,8%, або на неповні три гривні за пів літра. Не набагато виросли ціни на свинину (+3,3%) і курятину (+2,6%), у грошах вони здорожчали відповідно на 3,8 грн / кг і на 1,5 грн / кг.
Чому харчі ростуть у ціні найшвидше
Як пояснив голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко, є категорії продуктів, ціни на які складно прогнозувати, тому що вони залежать від пропозиції. Це передовсім фрукти й овочі, вартість яких може змінюватися в рази залежно від врожаю, а також крупи. Наприклад, гречка за останні 5 років спочатку подорожчала на хвилі паніки та дефіциту майже до 40 грн / кг, потім подешевшала втричі, тепер ціна на неї зростає (за минулий рік +70%). Також через низьку пропозицію подорожчало пшоно: проса сіють все менше, і ціни за три роки збільшилися майже вп'ятеро – з 8-9 грн / кг до 40-45 грн / кг.
"Ще один приклад – яблука, – доповнив Дорошенко. – Рік тому через багатий урожай їх продавали навіть по 5-6 грн / кг, що не змогли переробити, довелося викинути. Зараз ціна на яблука навіть завищена, аграрії намагаються якось компенсувати збитки минулого року. На такі продукти, як соняшникова олія, впливають тільки світові ціни, адже конкуренція на внутрішньому ринку невелика, а це продукт тривалого зберігання. На відміну від курячих яєць, свіжість яких – не більше як місяць, а виробництво високе. Хліб дорожчав пропорційно підвищенню вартості зерна і борошна. При цьому чорний хліб дорожчав швидше через нестачу житнього борошна, його доводиться імпортувати. А відмовитися від хліба люди не можуть. А ось свинина, курятина, ковбаси 1-го сорту (є ще вищий сорт) зросли в ціні нижче за інфляцію через зниження купівельної спроможності населення".
Щодо промтоварів і послуг, то Дорошенко зазначив дві позиції, ціни на які змінилися об'єктивно: це паливо – воно подешевшало через зниження світових цін на нафту і зміцнення гривні, та оренда житла – вона подорожчала через зростання вартості комунальних послуг. А от подорожчання ліків українського виробництва, за його словами, необґрунтоване.
"У нас через зміцнення гривні до долара були всі підстави для зниження ціни на ліки, адже імпортні компоненти, які потрібні для їхнього виготовлення, закуповують за кордоном, – каже Дорошенко. – Але низька конкуренція між виробниками не дозволила цього зробити. Навпаки, наші ліки дружно подорожчали на 8-18%, а Антимонопольний комітет цього "не побачив". Ще одна причина – висока вартість реєстрації у нас імпортних препаратів, які могли б скласти конкуренцію аналогічним вітчизняним".
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначив більш глобальні тенденції – за його словами, три останні роки ціни на продукти зростали набагато швидше, ніж середній рівень інфляції в країні.
"У 2017 році інфляція була 13,7%, а продукти подорожчали на 22%, в 2018-му інфляція – 9,8%, а зростання цін на продукти – 13%, у 2019-му – 4,1% і 8% , – аналізує Пендзин. – Тобто ми семимильними кроками всі ці роки йшли до європейського рівня цін на продукти харчування і досягли значних успіхів у цьому. На відміну від промтоварів, особливо електроніки, складної побутової техніки, які ми імпортуємо і ціни на які у нас давно як в Європі, 90% харчів, споживаних українцями, виробляється у нас. 5-6 років тому ціни на продукти у нас були відв'язані від європейських. А після відкриття нашого ринку активній інтеграції з ЄС і, головне, скасування в жовтні 2016 року регулювання цін на соціально значущі товари ми отримали стрімке зростання цін на продукти, які досягли європейського рівня і навіть перевищили його. Навіть більше, 80% харчів у нас дорожчі, ніж у Польщі. А ось наші зарплати й надалі в рази менше за європейські. У підсумку в ЄС на харчування йде 12-18% бюджету середньої сім'ї, у нас – 48-50%".
Пендзин пояснив, що дешевизна польських продуктів не в останню чергу пов'язана з тим, що в Польщі ПДВ на сільгосппродукцію всього 5%, а в нас – 20%. В інших країнах ЄС також захищають своїх сільгоспвиробників, використовуючи податкову політику, протекціоністські заходи, у нас цього немає, скоріше навпаки.
Прогнози на 2020 рік
Обидва експерти впевнені, що ціни на продукти в Україні, як і раніше, ростимуть швидше за середню інфляцію по країні, хоча і не так швидко, як у попередні роки.
Дорошенко каже, що, наприклад, хліб подорожчає меншими темпами, не більше ніж 7% за рік, а не 10-13%, як у 2019 році. Головна причина – не відбуватиметься підвищення цін на зернові. Також через зростання виробництва молоко і молокопродукти подорожчають приблизно на рівень інфляції (Кабмін обіцяє в цьому році не вище за 5%), а м'ясо, як і раніше, буде дорожчати менше, ніж ростиме інфляція. А ціни на фрукти та овочі, як і в минулі роки, залежатимуть від урожаю. Також Дорошенко нагадав, що продовжиться подорожчання тютюнових виробів, приблизно на 20% за рік (6-10 грн пачка) через зростання акцизів.
Олег Пендзин згоден, що темпи зростання цін знизяться, але для здешевлення, наприклад, харчів потрібні кардинальні заходи, наприклад зменшення ПДВ для агросектору хоча б удвічі.
Мінекономіки також прогнозує низький рівень інфляції в першій половині 2020 року. За оцінками фахівців міністерства, інфляцію стримають міцна гривня, зниження світових цін на газ, добрива, паливо, метал, зростання пропозиції продтоварів і монетарна політика Нацбанку (йдеться про ставку рефінансування). А прискорити інфляцію можуть такі чинники ризику, як подальше зростання зарплат в Україні і, як наслідок, підвищення купівельного попиту, подорожчання електроенергії (поки тільки для промисловості), руди і залізничних перевезень.
Олег Пендзин уважає серед них головним чинником монетарну політику Нацбанку:
"Якщо облікову ставку знизять, як пропонував президент Володимир Зеленський, це зробить кредити дешевшими, але прискорить інфляцію. Не знизять – буде невелика інфляція, однак і низькі темпи зростання ВВП. Що вибере влада – незабаром побачимо".
Дивіться також, що таке "індекс курятини":
Олександр Панченко, "Сегодня"