У Житомирі 1 травня попрощалися з військовослужбовцем Русланом Бойко, який від початку повномасштабного вторгнення став до лав Збройних Сил України. Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.
Руслан Вікторович народився у селі Гальчин на Житомирщині 9 грудня 1975 року. Навчався в Андрушівській ЗОШ №2, здобув професію тракториста-машиніста в СПТУ №32. Пройшов строкову військову службу, після чого присвятив себе державній службі: працював у Житомирській установі виконання покарань №8, згодом — в Управлінні Державного Департаменту, де займав відповідальну посаду в секторі секретної оперативної роботи. За сумлінну працю неодноразово відзначався грамотами, дипломами, повагою колег і друзів.
Мав юридичну освіту (НАВС), звання майора, був зразковим працівником, турботливим татом, відданим чоловіком, люблячим сином. Любив футбол, природу, рибалку, відпочинок із родиною, та понад усе — своїх дітей.
Його життєвий шлях — це шлях людини гідності і честі, безмежної любові до Батьківщини.
Із першого дня повномасштабної війни добровільно став на захист України. За бойові заслуги був нагороджений численними державними нагородами та відомчими відзнаками: орденом «За мужність» lll-ступеня, медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», нагрудними знаками: «Сталевий хрест», «DEI GRATIA»,
Таких, як він, справді називають людьми зі сталі. В його серці жила Україна.
22 квітня 2025 року, захищаючи рідну землю від російських загарбників, головний сержант, командир відділення авіаційних комплексів ЗСУ, мужній Воїн Бойко Руслан Вікторович, героїчно загинув у боротьбі за свободу і незалежність України.
У вічній скорботі матуся, дружина, діти, рідні, друзі, бойові побратими, разом з ними — вся Україна...
Світла пам'ять і вічна слава Герою…