Онищенко Андрій Павлович — командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Воював в АТО, захищав Донецьк та Маріуполь. До повномасштабного вторгнення працював вчителем фізкультури та захисту вітчизни. З перших днів великої війни став на захист України. Обороняв трасу Ізюм-Словʼянськ, наразі перебуває на Лимано-Купʼянському напрямку.
Журнал Житомира поспілкувався з Андрієм Онищенком та дізнався більше про його бойовий шлях.
«Хрест хоробрих» і його зворотна сторона. Найбільш вражаюча подія
Про те, що його будуть нагороджувати, Андрій Онищенко не здогадувався. Його та кількох побратимів про подію попередили лише напередодні ввечері.
«Хто буде нагороджувати, як це все буде, ми не знали», — ділиться Андрій.
Нагороджували Андрія Павловича та його побратимів Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський та Міністр оборони України Рустем Умеров. Військовий отримав Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих».
Фото: np.pl.ua
Андрій зізнається, що отримати визнання від людей такого рівня приємно, проте він воює не заради нагород.
«Приємно, що тебе виділили серед підрозділу, що ти важливий, але це не головна ціль. Ми тут не заради медалей і орденів. Хочеться лише завершення цієї війни, повернення додому живими і здоровими. Це саме головне», — каже десантник.
«Я не можу про себе казати, що я щось неймовірне зробив. Є люди в моєму оточенні, які вражають. Є події, про які мало хто чує, а хлопці виконують вражаючу роботу», — ділиться військовий.
Одним з найяскравіших прикладів відваги та військової грамотності для нього став головний сержант батальйону, який на початку повномасштабного вторгнення організував знищення російської техніки.
«На таку людину можна рівнятися. За два-три місяці його група знищила біля пʼятнадцяти одиниць ворожої техніки. Організація роботи тієї групи мене вразила. На той час ми ще не мали такого досвіду і вони проробили колосальну роботу», — каже Андрій.
За час служби чоловік пережив чимало вражаючих моментів, якими можна поділитись, проте цей йому найбільше запамʼятався.
Фото: censor.net
Каже, що радість від отриманих перемог завжди перекривається болем втрат, адже навіть у переможних боях військові чимало втрачають.
«Це все круто, але після хвилини ейфорії згадується зворотна сторона. Після кожного яскравого моменту згадуєш, кого з хлопців не стало», — ділиться захисник.
«Я маю обовʼязок і повинен його виконати»: вступ до лав 95-ї ОДШБр
24 лютого Андрій прокинувся від слів мами: «Почалась війна». Він не одразу в це повірив.
«Почала надходити інформація про захоплення Харкова. Казали, що росіяни вже в Овручі і Олевську. Зі знайомими та колегами почали планувати похід до військкомату», — розповідає Андрій.
24 лютого чоловіка не було вдома і йому принесли повістку. Мама Андрія не взяла документ.
«Звичайно вона не хотіла, щоб мене забрали. У мене ж було розуміння, що обовʼязок є і я його повинен виконати просто зараз», — наголошує десантник.
Наступного дня Андрій сам вирушив до військкомату. Тоді якраз проходив набір до 95-ї бригади. Чоловік побачив у списку колишніх колег і вирішив до них приєднатись.
«Вже ввечері нас автобусом привезли до 13-го ОДШБ», — каже Андрій.
Для Перемоги потрібно подолати корупцію
На думку військового, щоб здобути перемогу, потрібно побороти корупцію, здолати внутрішнього ворога, який знищує країну зсередини.
«Багато хто наживається на війні. Цього не повинно бути. Не може бути перемоги, якщо через різні схеми не вистачає боєприпасів», — наголошує Андрій.
Військовий хоче, щоб наступні покоління українців, які матимуть змогу приймати важливі рішення, не поглинала система.
«Мені хочеться бачити, щоб до влади прийшли молоді і справедливі люди. Щоб не працювала стара система. В певних моментах треба бути жорстким, але повинна бути людяність. Часто люди змінюються, коли отримують навіть найменшу владу. Я б не хотів такого бачити», — ділиться десантник.
Сьогодні військові борються за справедливість, за можливість жити у вільній демократичній країні. Вони віддають своє здоровʼя і життя не заради чиновників та посадовців, які не втрачають нагоди нажитись, а за краще життя для себе та наступних поколінь.
Воїни 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади регулярно отримують нагороди різного ступеня, адже в бою показують високу вмотивованість, професіоналізм і відвагу.
Фото: 95 ОДШБр