Журнал Житомир інфо
УКР | РУС        Сьогодні: Среда, 27 Января 2021    03:35:09
Житомир » Новини » Культура » 2021 » Январь » 13 » 14:47:12 оновлено: 15:25:01

Старий Новий рік 2021: історія і традиції свята

13 Января 2021, 15:25:01 327 Коментарі 0 Читать на русском

Старий Новий рік 2021: історія і традиції свята
Старий Новий рік українці святкують щороку з 13 на 14 січня. Офіційного вихідного цього дня не буде, але бчимало українців за старою традицією зберуться за столом, щоб із гідністю провести минулий рік.

Варто згадати, які існують прикмети, звичаї та ворожіння у святкову ніч.
 

Історія виникнення свята


Свято Старого Нового року виникло через зміну літочислень. У 1918 році відбувся перехід від старого Юліанського календаря до нового – Григоріанського. Цікавим є те, що традиції святкування Старого Нового року трішки більше, ніж 100 років.

До ХХ століття календар Російської імперії (до складу якої входили території України) на 13 діб відставав від Європи, яка давно перейшла на Григоріанський календар. Щоб скоротити цей розрив в 1918 році декретом Ради Народних Комісарів був здійснений перехід на Григоріанський календар – новий стиль, а 14 січня – день Святого Василя став Старим Новим роком.

Варто також зазначити, що 13 січня – День пам'яті преподобної Меланії (у народі – Маланки), а 14 січня – це канонічне релігійне свято – Обрізання Господнє і День святителя Василя Великого. Тому в народі кажуть, що в ніч на 14 січня Маланка з Василем зустрічаються. У наш час ці свята змінилися настільки, що багато хто забув їхнє релігійне значення.

Цікаво, що в зустрічі Маланки та Василя на Щедрий вечір є також міфологічне обґрунтування. Зокрема, згідно зі слов'янським повір'ям, у матері всіх богів Лади була дочка Маланка, яку викрав злий змій і ув'язнив у підземному царстві. Її врятував той самий Безпальчик-Васильчик, після чого Маланка і Васильчик закохалися й побралися.
 

Традиції Старого Нового року


Одна з найвідоміших традицій, яка дотримується й дотепер, – це приготування Щедрої куті. З давніх-давен її потрібно було варити з цільної пшениці, а сама каша могла бути як солодкою, так і солоною, зі шматочками сала або м'яса. Обов'язковою стравою до староноворічного столу були пироги, вареники й млинці із сиром. Цією їжею пригощали гостей, які ходили від хати до хати з піснями і сценками.

Також обов'язковою стравою на святковому столі була свинина. Відомо, що святий Василь – покровитель свинарів, тому господарі намагалися заколоти до цього свята цілого порося й подати до столу, щоб рік був безнапасний і врожайний. Свинина також фігурує в безлічі щедрівок і народних приказок, що підтверджує її традиційність.

Водночас споконвічно український обряд перевдягання "на Маланки" полягає в перевтіленні у тварин і фольклорних персонажів для того, щоб розповісти сім'ям про свято. За традицією, увечері 13 січня молодь переодягається й ходить від хати до хати з щедрівками, танцями й піснями. До того ж у Маланку переодягається неодружений хлопець, а у Василя – дівчина. Також у маскараді беруть участь такі герої, як дід, баба, циган із циганкою, коза і чорт. Після обходу всіх найближчих будинків щедрувальники спалюють Дідух на перехресті, розпалюють велике вогнище і стрибають через нього для того, щоб захистити учасників дійства від нечисті.

Як тільки встане сонце 14 січня, хлопчики й неодружені хлопці йшли посівати в будинках сусідів різними видами зернових культур. Традицію посівання в перший день Нового року придумали ще до приходу християнства. Уже пізніше її пов'язали з Різдвом, а тепер усі ходять посівати на Старий Новий рік.
 

Прикмети на Старий Новий рік


Зі Старим Новим роком українці з давніх часів пов'язували забобони та прикмети. Наприклад, поганою прикметою було зустрічати Новий рік у старих і ношених речах, а також в одязі темного кольору. Крім того, 13 січня було заборонено виносити сміття, злитися і сваритися з людьми навколо.

Також поганими прикметами в День Маланки є:
 
  • перераховування дрібних грошей (рік буде безгрошовим і гірким);
  • вимова слова "тринадцять" (число чорта згідно з українськими віруваннями);
  • давати або брати гроші в борг (щоб не залишитися в боргах на цілий рік);
  • таїти зло на інших.

Але є й добрі прикмети Старого Нового року. Наприклад, якщо вранці 14 січня в дім першим увійде хлопець із гарної й не бідної сім'ї, то в господарів буде все добре. А ось якщо першою ступить на поріг жінка, ще й з рудим волоссям, то чекати цього року біди.
 

Традиційні ворожіння


Також ніч зустрічі Маланки й Василя – найкращий час для ворожінь на кохання й дівочу долю. Незаміжні дівчата збиралися саме цієї ночі, щоб дізнатися майбутнє. Адже, за старовинними українськими віруваннями, ніч на 14 січня стирає всі межі з небом та іншими світами.

Багато традиційних ворожінь у сучасних умовах неможливі, адже в минулих століттях українки використовували свійську худобу та різні атрибути домашнього господарства. Але деякі з них можуть бути застосовні й в сучасних реаліях.

Ворожба з чашками. Кожна учасниця бере по одній чашці й кладе/наливає в неї щось одне з цього: монету (означає багатство), цукор (солодке і веселе життя), воду (стабільне життя без змін), цибулю (сльози), хліб (достаток і врожайність), каблучку (пишне весілля), сіль (до нещастя). Після цього слід заплющити очі й вибрати чашку навмання. Що виявиться в обраному посуді, те й станеться цього року.

Ворожба на папері. Учасниці ворожіння бгають аркуш паперу, кладуть на перевернуту тарілку й підпалюють. Згорілий жмуток підносять до стіни, щоб від нього падала тінь. Який образ побачать першим – те й чекатиме найближчим часом.

Ворожіння на свічках. Знадобиться посудина з водою, шкаралупа від волоських горіхів і кількість свічок, яка дорівнює кількості тих, що ворожать. Свічки закріплюються в шкаралупі, а опісля йдуть "у плавання". Чия свічка догорить першою, та й вийде заміж. А ось якщо свічка потоне, її власниця ризикує ніколи не одружитися.

Тегі: Старий Новий рік, традиції, свято
НОВИНИ ТА ОБ'ЯВИ
Коменатрів: 0
avatar

Інші новини Житомир: