Журнал Житомир інфо
УКР | РУС        Сьогодні: Суббота, 24 Октября 2020    11:48:08
Житомир » Новини » Економіка » 2018 » Декабрь » 10 » 12:08:01 оновлено: 12:18:01

Як зміниться маркування продуктів в Україні: плюси і мінуси нового закону

10 Декабря 2018, 12:18:01 1033 Коментарі 1 Читать на русском

Як зміниться маркування продуктів в Україні: плюси і мінуси нового закону

Довгий час товари в українських магазинах маркували практично нерозбірливо,приховуючи важливу інформацію, не вказуючи алергени і багато іншого. Аледнями Верховна Рада прийняла законопроект №8450 "Про інформацію дляспоживачів харчових продуктів", який повинен врегулювати цю сферу. Правда, напрактиці все вийде не зовсім так райдужно, як прописано в документі.

Які нововведення прописані в законі, що потрібно знати споживачам ічому швидких змін чекати не варто розповідає газета "Сегодня".
 

Що не так з маркуванням продуктів

Про те, що продукти в Україні маркуються неправильно, говорили вже неодноразово.Інформація про товар найчастіше написана дуже маленьким шрифтом, колір якогоможе зливатися з кольором самої упаковки, алергени на продуктах також вказуютьсядосить рідко, а з терміном придатності іноді і зовсім повна плутанина.

Алергени потрібно позначати так, щоб споживач розумів, про що йде мова. Наприклад,якщо в складі продукту вказаний казеїн (складний білок, що утворюється при сгущеннямолока), то для звичайних людей не особливо зрозуміло, чи може він бути алергеном,тому в дужках біля назви продукту повинен бути прописаний ключовий алерген, вцьому випадку - молоко. Якщо ж мова йде, наприклад, про тофу, тоді потрібнопрописати, що алергеном виступить соя.

"Всі інгредієнти, які є в продукті, вже повинні бути безпечні. Але у кожної людини можуть бути свої застереження, етичні міркування, алергія,непереносимість, різні хвороби і т.д. Тому будь-який споживач повинен бутипроінформований про те, що він купує", – пояснює експерт проекту ЄС"Покращення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні" ЖаннаПастовенська.


Текст повинен бути точно сформульований, розміщений на видному місці і завданотак, щоб його не можна було видалити. Також в інформації про продукти повинні бути відсутніми сторонні графічні елементи. Алергени в тексті варто виділяти шрифтом абокольорами, щоб відрізняти їх від інших інгредієнтів.
 

Що змінить законопроект

Саме для таких цілей і був розроблений законопроект, який допоміг би навестипорядок в маркуванні продуктів, а торгові точки і виробники перестали обманюватипокупців. До слова, документ розроблявся за нормативами Європейського союзу.

"Основною метою законопроекту є забезпечення належної поінформованостіспоживачів про харчові продукти. Проектом закону забороняється використанняінформації, яка може ввести споживача в оману. Вказана заборона поширюєтьсятакож на рекламу і представлення харчових продуктів", - написав заступник головикомітету верхновний Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на своїй сторінці в Facebook.

У законопроекті, який розглядала Рада, пропонується безліч різних змін, ми жвиділимо головні з них:

  • встановлено мінімальний розмір шрифту - 0,9 мм, також текст повинен бутирозбірливим, не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися зфоном;
  • в обов'язковому порядку повинна надаватися інформація про харчові добавкита допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції абонепереносимість. Ця інформація повинна виділятися окремим кольором;
  • обов'язкова вказівка на упаковці даних про те, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню. У меню кафе, ресторанів та інших закладівгромадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, якізнаходяться в стравах;
  • інформація про поживну цінність деяких продуктів стане необов'язковою. Цянорма поширюється на продукти, "які не піддавалися переробці або щодо якихінформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняттяспоживачами рішень про їх купівлю";
  • в разі необхідності потрібно буде вказувати на упаковці країну виробника;
  • для продуктів, що швидко псуються, залишать маркування "використовуватидо", а для всіх інших товарів вводиться термін "мінімальний термінпридатності". Він означає дату, після якої продукт все ще можна вживати, хочавже можливі зміни деяких його властивостей;
  • на свіжих фруктах і овочах, алкоголі, хлібі і солодощах, а також солі, цукрі і оцтіможуть не вказувати термін придатності;
  • при необхідності потрібно буде вказувати умови зберігання, при яких продукт не втратить своїх властивостей;
  • вся вищезазначена інформація повинна розкриватися і при продажу товарівонлайн;
  • якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті досить вказатидень і місяць виробництва. Якщо харчовий продукт зберігається більше трьохмісяців, але менше 18 місяців, у даті досить вказати місяць і рік, а ось якщохарчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті досить вказати ріквиробництва.
  • оператори ринку будуть добровільно вказувати мінімальний термінпридатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинахабо ж продаються на вагу.


Якщо будуть порушені вимоги до маркування, юросіб збираються штрафувати на 1 5мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складе 4173 грн з 1 січня 2019),тобто на 62 565 грн, а фізосіб-підприємців в розмірі 10 мінімальних зарплат - 41 730 грн.

А от якщо не буде вказана інформація про алергени, то юридичних осіб оштрафуютьна 30 мінімальних зарплат (125 190 грн), а фізосіб-підприємців на 20 - 83 460 грн.


Коли зміни вступлять в силу

Закон вступить в силу не відразу, а тільки через півроку після його публікації. Правда,в документі є статті, які вступлять в силу набагато пізніше, наприклад, через два роки.До того ж, передбачено перехідний період, за який всі учасники ринку зможутьпереформатуватися на нові норми.

"Протягом трьох років, після того, як закон набуде чинності, суб'єктигосподарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію,яка маркована відповідно до дійсних на даним момент норм законодавства.Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієїпродукції з ринку", - говорив глава Держпотребслужби Володимир Лапа.


Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж пояснює, щоніяких змін в 2019 році ми не побачимо взагалі.

"Норми правильні, оскільки це, фактично, взяті директиви з ЄС і переведеніна українську мову. Там є ряд перехідних норм, що, в принципі, правильно,тому що більшість директив Євросоюзу вводять перехідний період до 5 років.Деякі країни беруть перехідний період в 10 років. Коли Україна приймає закон,який повинен бути введений, припустимо, з 1 січня, - це неправильно. Якщоце зав'язано на бізнесі - бізнес буде змушений різко змінювати свої плани,тому, коли є такий перехідний період - це добре", - зазначив Дорошенко.


Які слабкі сторони є у закону

Незважаючи на те, що ініціатива повністю правильна, говорити про її повний успіх не доводиться. Так, найбільша проблема - відсутність органів, які б могли здійснюватиконтроль над маркуванням товарів. Вірніше, цим повинна займати Держпотребслужба,але її потужностей явно не вистачить для того, щоб взяти ситуацію під контроль.

"У нас є абсолютна імпотенція державних органів, які повинні цеконтролювати. Якщо ми когось зобов'язуємо, необхідно, щоб був контроль, ау нас ніякого контролю немає", - зазначив Дорошенко.


Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України, в коментарі сайту"Сегодня" розповів, що зараз на весь Київ є тільки 37 інспекторів, які відповідають засупермаркети, ринки, школи, маленькі магазинчики. І вони чисто фізично не зможувиконати такий обсяг роботи.

"Вони повинні ходити на планові перевірки і на скарги споживачів. Ми розуміємо, що фізично ці інспектори не накривають весь ринок.

Крім цього закону у нас є закон, який набув чинності 4 квітня. Це закон про основні вимоги та принципи до безпеки і якості харчових продуктів. Багато інформації з цього закону потрапило в закон про маркування. І той закон начебто посилив повноваження Держпотребслужби – наприклад, скасував 10 днів для попередження перед перевіркою. Але якщо зайти зараз на сайт Держпотребслужби, там вже висить весь список підприємств, які будуть перевірені за планом в 2019 року з зазначенням дня і терміном перевірки, припустимо "2 лютого, перевірка на 10 днів".

Орган, який нас збирається захищати, дуже ослаблений, його треба докорінно змінювати, збільшувати фінансування, розширювати штат. Тому що зараз продавець в супермаркеті отримує більше, ніж інспектор з якості та захисту прав споживачів в Держпотребслужбі", – говорить Несміянов.


Крім того, експерт розповів і про слабкі місця самого законопроекту. Так, Несміяновпояснює, що в законі досі прописана норма, згідно з якою підприємець сам вирішує,вказувати йому чи ні термін реалізації того товару, який фасується безпосередньо вторгових точках.

"Припустимо, я приходжу в супермаркет і перевіряю, там продають сир навагу, рибу з цих величезних ємностей, ковбасу з вакуумної упаковки. А законпро маркування розписаний так, що сам підприємець вирішує, чи вказуватийому якісь обмеження по терміну реалізації товару, який фасується вже вмагазині. Тобто, це не обов'язкова вимога. Сьогодні перевіряли ковбасу,питаю, чому вона вся біла? Мені кажуть, що термін придатності не закінчився.Але це ж загальні терміни, а вони ж розкрили вакуум", - зазначив Несміянов.


А в деяких магазинах і зовсім на крупах, які продають на вагу, можуть написати, щотермін реалізації становить, наприклад, 3680 годин. Як вираховувати, простроченийтовар чи ні, і навіщо зайвий раз заплутувати покупців - незрозуміло.

За словами експерта, одне зі слабких місць закону - це те, що погано прописанийпункт "вжити до". У західній практиці на товарах пишуть "use by", тобто"використовувати до", або ж "best before". Нaпис "best before" oзнaчaeт, щo їжу мoжна вживати після вказаної дaти, тобто, це питання якості, а не безпеки. Наприклад, є такіпродукти не небезпечно, але їх смак і зовнішній вигляд може змінитися. А ось нaдпіcь"use bу" oзнaчaeт, щo пpoдукти просто не можна продавати або вживати після вказаної дати.

"Держава досі стоїть осторонь і не може розібратися, "вжити до" або "по "вказану дату". Напишіть - вжити до зазначеного терміну, або по вказанийтермін. Тому що якщо написано, наприклад, вжити до 5 числа, супермаркети5 числа ще торгують цим товаром. А я вважаю, що спожити до вказаної дати,це, значить, 4 числа ввечері", - пояснює Несміянов.


Інше положення, які викликає питання - це те, що для харчових продуктів, якізберігаються понад 18 місяців, у даті досить буде вказати тільки рік виробництва.

"Наприклад, якщо товар зроблений 01.2018 р, то це одна розмова, а якщо вінзроблений в листопаді 2018 року, то я, як покупець, цього не знаю. Я зроблювисновок, що вже пройшов цілий рік, і відрахував 6 місяців наступного року. Івже в районі травня я буду розуміти, що товар прострочений, хоча він ще не прострочений. Це законодавча дурість, вони якось хотіли це спростити, алезробили тільки гірше", - підсумував Несміянов.

Експерти впевнені, що нові законодавчі норми здебільшого правильні, але ось хтобуде здійснювати контроль за їх реалізацією - залишається загадкою. Та й для бізнесу,який працює за всіма правилами, норми нічого не змінять, а ось ті, хто намагалисявсіляко приховати важливу інформацію, будуть продовжувати це робити.


Тегі: проудкти, супермаркети
НОВИНИ ТА ОБ'ЯВИ
Коменатрів: 1
Hoakina
1 Hoakina (Hoakina)   • 14:43:26, 10 Декабря 2018 [Материал]
+1

давно пора
avatar