Живой Журнал
Сегодня: Пн, 23 Апреля 2018    09:26:36
Головна » Новини Житомира » 2011 » Лютий » 22

У Житомирі з аншлагом пройшов спектакль «Занадто одружений таксист» театру ім. Саксаганського. ФОТО

22 Февраля 2011 3414 0.0 zhzh.com.ua
Вчора, 21 лютого в Житомирі з аншлагом пройшов спектакль Рея Куні «Занадто одружений таксист» Білоцерківського Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Панаса Саксаганського.

Досить провокаційна тема була представлена режисером театру Тарасом Мазуром, який раніше на прес-конференції пояснив, що хотів поставити «просто хороший спектакль, без додаткових проблем щодо суспільної моралі».

Власне, це йому вдалося цілком. Особливо щодо моралі. Вже перед входом в будівлю Житомирського обласного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги, де зараз проходять гастролі театру ім. П. Саксаганського, глядачів зустрічали молоденькі дівчатка, активно роздавали всім «декларацію всеукраїнської ради церков і релігійних організацій про негативне ставлення до явища гомосексуалізму».

Видно, що реклама і відверто провокаційні інтерв'ю Тараса Мазура житомирським ЗМІ досягли своєї мети: церковники сказилися, зате в залі був повний аншлаг. Квитків у касі не було, а перед входом якась бабуся намагалася перепродати кілька квитків з «накруткою». Усім хотілося подивитися виставу про «це», та ще з анонсованими «збоченнями» і відвертими сценами.

Скажемо відразу, що обіцяних «пропаганди гомосексуалізму» і «сексуальних сцен» на сцені не було. Вся дія крутилося навколо цілком гетеросексуальних і навіть гіперсексуальних нахилів головного героя. Володіючи невгамовної любовної пристрастю, герой п'єси примудрився одружитися відразу на двох прекрасних дамах, що призвело до виникнення нескінченного ланцюжка шалено смішних і курйозних ситуацій. А вже по ходу дії, викручуючись з усього цього, головному героєві і його другу, який намагався йому допомогти, довелося прикидатися і «блакитними», і навіть близькими родичами і повними тезками. Важко угледіти в цьому «пропаганду гомосексуалізму», це скоріше був «гімн двоєжонству і чоловічої солідарності». Що послужило ще одним приводом «напружитися» суворим «охоронцям моральності». Звичайно, прохід по сцені молодої людини в одних стрінгах або обидві дружини головного героя в негліже для деяких і виглядали дещо шокуюче, але в загальному контексті п'єси все виглядало дуже органічно.

Все ж деякими журналістами з подивом зазначалося, що на запит про текст п'єси в одній з популярних соціальних мереж в Інтернеті була отримана відповідь наступного змісту: "Ви спробували знайти матеріали, вміст яких може порушувати Угоду про неприпустимість розміщення матеріалів, які містять елементи порнографії, насильства і т.д. Адміністрація робить все можливе для непоширення подібних матеріалів, тому пошукова видача за запитом «текст п'єси Рея Куні «Занадто одружений таксист» була заблокована». Дивно, але порнографії на сцені не спостерігалося, хоча з сумом треба відзначити, що деякі, що прийшли на виставу, чекали саме цього.

Багатьма в залі зазначалося досить смілива режисура як для житомирського глядача. Раніше такі постановки могли собі дозволити хіба що модернові московські театри, а за радянських часів згадується тільки постановка Магаданського театру оперети «Моя дружина - брехуха», але порівняти художнє наповнення цих вистав неможливо - вони абсолютно різні. «Занадто одруженого таксиста» неможливо порівняти навіть з сучасними привізними виставами, наприклад з «Майстром і Маргаритою», коли проанонсована як «легендарна» постановка в Житомирі практично провалилася через відсутність обіцяних зірок і явною нездатності акторів з-за втоми викластися на сцені повністю. А також практично повної відсутності декорацій, адже навіть «трон сатани» був запозичений у житомирян.

За словами творців вистави «Занадто одружений таксист», відсутність обов'язкових для радянського періоду «моральних і політичних» висновків, не заангажованість помилковими «моральними цінностями», допомогли зробити виставу просто легкою і смішною, щоправда скандальним, але розвагою, куди глядач приходить відпочити після трудового дня. Треба відзначити, що вистава вистави бувають різні, і у театру повинні бути і є вистави, які змушують думати. Але завжди повинні бути і спектаклі, які допомагають відволіктися від щоденної «чорнухи» і життєвих труднощів «вічного перехідного періоду недорозвиненого капіталізму», і просто дозволяють відпочити та розважитися.

Дозволити глядачеві добре відпочити - це теж досить складне завдання мистецтва, але режисер Тарас Мазур з цим успішно впорався. Зал безперервно сміявся і аплодував протягом усієї дії, а це вже великий успіх акторів і режисера, адже спектакль разом з антрактом йшов майже три години і закінчився трохи незвично для житомирського глядача - об одинадцятій годині вечора, майже вночі, коли тролейбуси вже не ходили, і добиратися додому довелося на рідкісних переповнених маршрутках.

«Занадто одружений таксист» - комедія Рея Куні, написана в 1983 році. Вперше переведена на російську мову в 2002 році Михайлом Мішиним під назвою «Особливо люблячий таксист». У російських театрах ставиться під назвами «Особливо закоханий таксист», «Занадто одружений таксист», «Нічний таксист», «Дві дружини». Вистава «Занадто одружений таксист» у Житомирі йшла російською мовою.

Режисер «Занадто одруженого таксиста» Тарас Мазур у Білій Церкві поставив ще один спектакль Рея Куні «№ 13». Це такий же оригінальний і незвичайний спектакль, як і той, що був сьогодні представлений у Житомирі.

Хотілося б перерахувати поіменно всіх акторів, які зіграли у виставі, а особливо нашого земляка житомирянина Юрія Ігнатенка, який зіграв головного героя - таксиста.
  • Джон Сміт - Юрій Ігнатенко
  • Барбара Сміт - Ганна Болдирєва
  • Мері Сміт - Світлана Гданська
  • Стенлі поул - Антон Піліпейченко
  • Інспектор Траутон - Арсен Асріян
  • Інспектор Портерхаус - Олександр Поліщук
  • Боббі Франклін - Віктор Сирота
  • Репортер - В'ячеслав Махлай
  • Режисер вистави - Тарас Мазур

Академічний музично-драматичний театр ім. Панаса Саксаганського в м. Біла Церква має статус Київського обласного театру. У ньому працює на постійній основі п'ять режисерів і ще близько трьох в якості запрошених. Також в театрі багато випускників Житомирського училища культури і мистецтв ім. І. Огієнка. Спектаклі йдуть українською та російською мовами.

автор Руслан Мороз, фото Олександра Голодецького





























Комментариев: 0
avatar