Щоб зрозуміти, чому одні аромати здаються легкими й повітряними, а інші густими, теплими чи навіть «димними», варто познайомитися з класифікацією ароматів. Зрозуміти, які ноти створюють певний характер і як їх розпізнати.
Почніть із теорії
Перед тим як тренувати нюх, корисно розібратися з основами. У парфумерії виділяють кілька головних сімейств: квіткові, цитрусові, фужерні, деревні, східні, шипрові, гурманські. Кожне має свій набір характерних нот і асоціацій.
Багато хто не знає, що таке фужерний аромат, адже це не “квітковий” чи “фруктовий”, де назва вже натягає на характер. А це класика чоловічої парфумерії, яка поєднує лаванду, дубовий мох, деревину та трохи ванілі. Такі аромати пахнуть чисто, свіжо, іноді з легкою гіркуватістю, ніби піна для гоління. Хоча сьогодні фужери часто зустрічаються і в унісекс-композиціях.
Щоб закріпити теорію, можна почитати короткі описи сімейств у блогах або на сайтах брендів. Там пояснюють, які ноти найчастіше зустрічаються в тому чи іншому типі. Це допоможе вам орієнтуватися, коли в описі бачите слова “шипровий” або “східний”.
Переходьте до практики
Далі варто просто слухати аромати й помічати різницю. Протестуйте базові, найбільш класичні представники кожного сімейства. Наприклад,
- Квіткові: Dior J’adore, Gucci Bloom.
- Цитрусові: Acqua di Parma Colonia, Clinique Happy.
- Деревні: Hermès Terre d’Hermès, Dsquared² He Wood.
- Східні: YSL Opium, Tom Ford Black Orchid.
- Фужерні: Azzaro Pour Homme, Prada Luna Rossa Carbon.
- Шипрові: Miss Dior Originale, Chanel Cristalle.
У постачальника парфумерії для бізнесу Оптпарфум, наприклад, можна змовити пробники, тестери та мініатюри більшості культових бестселерів, багато з яких є іконами свого жанру. Покупка доступна й приватному покупцю: достатньо зробити замовлення на певну невелику суму.
Спершу визначте, що відчуваєте одразу після нанесення: це верхні ноти (цитруси, зелень, спеції). Потім почекайте кілька хвилин і послухайте «серце», найвиразнішу частину аромату (квіти, дерева, спеції). Наприкінці залишиться база – ноти, які тримаються найдовше (ваніль, мускус, мох).
Не потрібно запам’ятовувати все одразу. Головне – помічати закономірності: чим схожі аромати одного сімейства й чим відрізняються від інших. За кілька днів тестів ви вже почнете інтуїтивно розуміти, де деревна глибина, а де цитрусова свіжість.
Якщо хочете швидше навчитися, ведіть короткі нотатки. Не про «настрій», а про склад: що чуєте спочатку, як аромат змінюється з часом. Так працюють консультанти у магазинах: вони не заучують формули, а тренують ольфакторну пам’ять і логіку.
Знання класифікації допоможе не тільки обирати парфуми, а й краще пояснювати власні вподобання. Ви зможете сказати: «мені ближчі деревно-східні композиції» або «я шукаю щось фужерне з лавандою». І тоді вибір аромату стане не випадковим, а усвідомленим і справді цікавим процесом.