Як повідомляє "Українська Правда", за відповідне рішення проголосував 291 нардеп на засіданні Верховної Ради 18 грудня.
За законопроєкт проголосували 223 парламентарі від "Слуги народу", 22 - "ОПЗЖ", 17 - депутатська група "Довіра", 15 - депутатська група "За майбутнє", 14 - позафракційні. "Батьківщина" і "Євросолідарність" - утрималися. "Голос" - голосував проти.
Законопроєктом "забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності".
Відомості, які свідчать про кримінальне правопорушення нардепа, вносить до ЄРДР генпрокурор або особа, яка виконує обов’язки генпрокурора.
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів(зокрема, НСРД), що обмежують права і свободи нардепа мають бути погоджені генпрокурором.
Розгляд клопотань, крім застосування НСРД, має здійснюватися слідчим суддею.
У кримінальних провадженнях щодо злочинів віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею ВАСУ.
Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі нардепа. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити йому про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.
Якщо нардеп без поважної причини не прибув на судове засідання і не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без його участі.
Без дозволу слідчого судді дозволяється затримання нардепа лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
Орган або посадові особи, які затримали нардепа, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід зобов’язані не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голову Верховної Ради.
У разі затримання спікера мають негайно повідомити про це першого заступника глави ВР.
Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас, "народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України".
Новий закон тільки посилить недоторканність
Законопроєкт №2237, який 18 грудня підтримали народні депутати, не знімає депутатської недоторканності, а навпаки посилить її. Про це повідомляє Центр протидії корупції.
У ЦПК пишуть, що народні обранці зберегли та навіть посилили недоторканність, внісши правки. Зокрема, згідно з проголосованим законопроєктом, генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів.
Лише він може внести відомості до ЄРДР, що, на думку ЦПК, означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.
Згідно з КПК, наразі будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували 18 грудня).
Ще однією небезпечною новацією у ЦПК називають вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді.
Зокрема, ці клопотання можуть стосуватися арешту майна депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.
Повідомляється, що таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.
Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.