Та постанова називалася "Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг". І передбачала, що в обласних центрах та Києві протягом опалювального сезону 2019/2020 років тарифи на опалення не повинні перевищувати 1400 грн за 1 Гкал, включаючи ПДВ (за наявності приладів обліку), або 35,21 грн за 1 кв. м (в будинках без лічильників тепла). А тарифи на гаряче водопостачання, з урахуванням ПДВ, не можуть перевищувати 83,66 грн за 1 кубометр – для квартир з полотенцесушителями і 75,74 грн/1 куб. м – в разі відсутності полотенцесушителіів.
Як пише сайт "Сьогодні", для райцентрів такі тарифи були рекомендовані, але не обов'язкові. Однак в більшості регіонів поспішили виконати рекомендації уряду. У підсумку, як підрахували в Кабміні, зниження тарифів у середньому по Україні склало близько 14%.
Презентуючи постанову Кабміну, тодішній прем'єр Володимир Гройсман заявив, що 1400 грн за 1 Гкал – "об'єктивна ціна", і він змусить "всіх комунальних баронів виконувати рішення уряду і дати людям чесну платіжку з економічно обґрунтованою ціною".
Однак настав опалювальний сезон, і новий уряд заявляє, що середньозважений тариф по Україні на теплову енергію ще до прийняття постанови Гройсмана, на 1 травня 2019 року, був набагато більшим: 1807 грн за 1 Гкал. Постанова №560, мовляв, вводила неринкові механізми і змушувала місцеві бюджети покривати різницю між реальним і граничним тарифом, що "для абсолютної більшості міст є непосильним". За весь опалювальний сезон 2019/2020 місцевим бюджетам довелося б викласти близько 7 млрд грн.
"У разі її функціонування [постанови №560] низка міст опиняться під загрозою відключення опалення і гарячого водопостачання через неможливість покрити собівартість послуг і неможливість компенсувати економічно обґрунтовану вартість їх надання", – повідомляють в Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища.
У той же час рішення про скасування цієї постанови "забезпечує стійке проходження опалювального сезону та усуває загрозу відключення міст від газу через економічно не обґрунтовані ставки тарифів", запевняють в міністерстві.
За повідомленням Міненерго, з проханням скасувати граничні тарифи до прем'єр-міністра Олексія Гончарука звернулася Асоціація міст України. Тому немає сумнівів у тому, що після скасування постанови про граничні ціни тарифи на тепло і гарячу воду зростуть у багатьох регіонах України. Причому наскільки сильно – поки невідомо.
За словами експертів, в структурі "теплих" тарифів близько 80% – це вартість газу. А якою вона буде після Нового року, передбачити складно. Занадто багато невирішених питань залишається досі.
"Для того, щоб розрахувати тариф, потрібно знати в першу чергу вартість газу. Газ уже дорожчає, буде дорожчати і далі. Причому якою буде ціна, наприклад, в січні або лютому, передбачити неможливо. Цілком ймовірно, що станеться кратне зростання. Нам, звичайно, розповідають, що запаси газу у нас достатні, але, по-перше, не весь цей газ належить "Нафтогазу". По-друге 1 січня закінчується дія ПСО (спецзобов'язань) для "Нафтогазу", і ціни повинні стати ринковими і визначатися імпортним паритетом. Тобто наші тарифи будуть визначатися цінами на спекулятивному європейському ринку, на якому торгуються надлишки природного газу. А звідки в 2020 році візьметься надлишок природного газу в Європі, якщо питання про транзит російського газу до сих пір не вирішено? Контракт на транзит між "Нафтогазом" і "Газпромом" до сих пір не підписаний. Якщо виникнуть форс-мажорні обставини, газовий хаб відреагує підвищенням котирувань до небес! А до цих котирувань буде прив'язана ціна природного газу в Україні. За такою ж ціною "Нафтогаз" повинен буде продавати газ населенню, хоча купував він його його влітку за мінімальною за останні кілька років ціною. Тому теплокомуненерго сьогодні в роздумах: яку ціну газу закладати в тариф?", – пояснює Геннадій Рябцев, експерт у сфері енергетики, директор спеціальних проектів Науково-технічного центру "Психея" .
Цілком ймовірно, щоб не шокувати населення занадто різким підвищенням тарифів, це буде робитися поступово. Тобто тарифи можуть підніматися хоч щомісяця – для "ринкових" тарифів це не може бути заборонено.
Якби в Україні існувала практика попередньої закупівлі газу підприємствами теплокомуненерго, як це прийнято в багатьох інших країнах, різкого зростання тарифів можна було б уникнути. Але, незважаючи на правила на ринку, що постійно міняються, до закупівлі дешевого газу для населення у відповідальних осіб поки, очевидно, "не дійшли руки".
"Навесні і влітку ціна на газ падала, і "Нафтогаз" купував його за значно нижчою ціною. Якби у нас діяла система абонплати, – а я постійно підкреслюю, що потрібно повертатися до такої системи, коли люди платять щомісяця стандартну суму, – тоді можна було б вимагати, щоб у тарифи закладалася річна вартість газу, купленого за низькою ціною. Якщо ж це правило не діє, то "Нафтогаз" може сказати: так, ми купили газ за низькою ціною, але це наш комерційний ресурс. Купили дешевше, а продаємо за тією ціною, яка є на ринку натепер. А на ринку в опалювальний сезон дорожче", – пояснює економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук .
Він також вважає, що частка провини в тому, що тарифи серйозно піднімаються в опалювальний сезон, лежить і на місцевій владі, яка не вибудувала грамотну систему взаємовідносин і не знайшла ресурс для закупівлі газу для опалення влітку.
"Простого вирішення проблеми високих тарифів не існує. Її потрібно вирішувати в декількох аспектах. По-перше, переходити на систему абонплати. По-друге, потрібно відмовлятися від ПСО. Його повинні скасувати після Нового року, але, думаю, не буде іншого виходу, окрім як продовжити ПСО до завершення опалювального сезону. І потрібно в кожному населеному пункті займатися системами теплопостачання – робити їх менш витратними і ефективнішими", – каже Борис Кушнірук.
У той же час Геннадій Рябцев вважає, що ситуація з тарифами залишається неврегульованою багато в чому тому, що "у нас інтереси "Нафтогазу" ототожнюються з інтересами України". При цьому НАК "Нафтогаз" за своєю суттю є комерційною організацією, "заточеною" на прибуток, незважаючи на те, що 100% його акцій належать державі.