Мати 24-річної Марини плаче, бо хотіла приїхати з Італії на народження онучки, а довелося летіти на похорон доньки. Звістку про подвійну трагедію жінка отримала в свій день народження. Перша вагітність Марини закінчилась викиднем, тому цього разу донька була дуже уважна.
"Вона дуже хотіла цю дитинку, дуже берегла, ледь що – до лікаря", - каже мати загиблої породіллі Лілія Пашківська.
Перші місяці вагітності пройшли добре, а от на 28-му тижні дівчину шпиталізували з скаргами на різкий біль у животі. Медики зробили аналізи та вирішили, що у Марини загроза переривання вагітності. Через два тижні лікування її виписали додому, попри те, що біль не припинився, а вже за шість днів після виписки Марині стало зовсім зле.
"Знудило ввечері, вночі відвезли швидкою", - розповів чоловік померлої породіллі Григорій Салій.
Рідним повідомили, що у породіллі гострий панкреатит і її стан важкий.
"Одразу ми запитали, чи дійсно щось загрожує дитинці. Нам сказали: з приводу дитинки можете не хвилюватися, тут гарні фахівці", - пригадує тітка померлої породіллі Олена Фролова.
Згодом лікарі повідомили, що Марина померла разом з немовлям.
Рідні вважають, що у подвійній смерті винні медики, які не дообстежили дівчину першого разу, і ті, до яких її шпиталізували вдруге.
"Ні лікаря ніхто не покликав, ні аналізи не зробив, її нудило, дитині вже було погано, як так, що з 3:00 ночі до 11:00 ранку дитині ніхто нічого не робив", - не розуміє мама породіллі.
"Можна було б урятувати або внучку, або дитинку. Як вони до цього допустили", - каже дідусь померлої Броніслав Боханов.
Проте медики запевняють, що під час першої шпиталізації все зробили за протоколом і виписали, коли показань для її спостереження в стаціонарі не залишилося.
"Вона тиждень удома була. Якби їй було погано, вона б повернулася", - вважає завідувач відділенням паталогії вагітних Житомирського обласного перинатального центру Лариса Заіка.
А коли вагітна потрапила до лікарні вдруге – в неї, мовляв, розвинувся гострий панкреатит, який передбачити неможливо.
"Протягом доби відбуваються незворотні зміни. З такою формою панкреатиту вона була приречена – це однозначно", - каже заступник головного лікаря Житомирського обласного перинатального центру Олена Астрейко.
Медики пояснюють, що кесарів розтин не починали, тому що намагались врятувати жінку.
"Померла б на операційному столі, щоб сказали, що ви пішли за дитиною, а зарізали нашу доньку. В акушерстві взагалі, коли стоїть питання пацієнта і дитини, то на першому плані завжди наш пацієнт", - каже головний лікар Житомирського обласного перинатального центру Юрій Вайсберг.
"Якби ми за сумнівними показниками пішли на порятунок дитини, ця зупинка за сумнівними показниками сталася б на операційному столі – я б не змогла вам в очі дивитися", - каже заступник головного лікаря Житомирського обласного перинатального центру Олена Астрейко.
Кесарів розтин лікарі почали, щойно жінка перестала дихати, але врятувати немовля на змогли – дівчинка задихнулася в утробі. Проте рідні у доводи медиків не вірять, і вже цієї п’ятниці збираються віднести заяву до поліції.