Зокрема, результати опитування свідчать про таке:

• - загальний рівень підтримки вступу до НАТО в області сягає 30%. Підтримка вступу до ЄС є більш високою (56%) та досить тісно та позитивно пов’язана із підтримкою вступу до НАТО;
• - молоді люди більше схильні підтримувати вступ до НАТО порівняно із людьми старшого віку;
• - низьку підтримку вступу до НАТО демонструють респонденти із початковою або незакінченою середньою освітою (16.5%);
• - серед груп за сферами зайнятості високу підтримку демонструють студенти та працівники державних і бюджетних установ (35-37%). Порівняно низьку підтримку демонструють пенсіонери та домогосподарки (22-23%);
• - ті, хто вважають своєю рідною мовою українську, демонструють більш високу підтримку вступу до НАТО (42%) порівняно з тими, хто рідною вважають російську мову (11%);
• - більшу підтримку вступу до НАТО демонструють ті, хто має власний досвід (або досвід близьких родичів) роботи або навчання за кордоном протягом останніх 5 років (40%);
• - більшу підтримку вступу до НАТО демонструють прихильники НУ-НС (68.4%) та БЮТ (51%), меншу підтримку – прихильники Компартії (3.6%) та Партії регіонів (8.2%).

ДОВІДКА: У січні 2008 року на базі Житомирського державного університету ім. І.Франка, за підтримки Київського Інституту трансформації суспільства, Посольства Королівства Норвегія в Україні та Міністерства закордонних справ України, створено Центр європейської та євроатлантичної інтеграції, основною метою створення якого є надання регіональній спільноті об’єктивної інформації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України для виваженого прийняття рішень щодо вступу в НАТО та ЄС.

Суть приєднання України до ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО) має розглядатись в контексті визнання та дотримання Україною політики відкритості з наступних питань:

• - в політичних та економічних питаннях. Майбутні члени НАТО мають відповідати базовим принципам, втіленим у Вашингтонському договорі, таким як демократія, свобода особи та ін. Від країн-претендентів також очікується, що вони будуть: вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом; демонструвати відданість принципам верховенства закону та прав людини; вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти та зовнішні територіальні суперечки, зокрема й претензії стосовно невоз’єднаних земель та спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин; встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами; утримуватися від загрози застосування сили чи, власне, її застосування будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН; сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й благополуччя та ін.

• - в оборонних та військових питаннях. По приєднанні країн-претендентів до НАТО передбачається, що вони: погодяться з підходом до питань безпеки, окресленим в Стратегічній концепції; виділять збройні сили та ресурси для забезпечення колективної оборони та виконання інших місій Альянсу; будуть належним чином брати участь у військовій структурі; будуть належним чином брати участь у плануванні колективної оборони Альянсу; будуть належним чином брати участь у роботі установ НАТО; надаватимуть і надалі цілковиту підтримку програмі "Партнерство заради миру" та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО; прагнутимуть до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності.

• - в питаннях ресурсів. Після приєднання країн-претендентів очікується, що вони: виділять достатньо бюджетних коштів на виконання зобов'язань, що стоять перед Альянсом; створять національні структури, що вирішуватимуть питання щодо таких бюджетних коштів; братимуть участь у заходах Альянсу на умовах спільного фінансування згідно з погодженими частками витрат; братимуть участь у роботі структур Альянсу (постійне представництво в штаб-квартирі НАТО; військове представництво в структурі командування НАТО; належна участь в роботі установ НАТО).

• - в питаннях безпеки. Від країн-претендентів очікується, що вони після приєднання запровадять достатні засоби безпеки та процедури для гарантування захисту найбільш засекреченої інформації відповідно до положень політики НАТО з питань безпеки інформації.

• - в правових питаннях. Для забезпечення виконання зобов'язань стосовно членства в НАТО країни-претенденти мають ознайомитися з належними правовими механізмами та угодами, якими керується НАТО для забезпечення співробітництва в своїй структурі.