З сьогоднішнього дня вступає в силу положення Національного банку про електронні гроші. Відповідно до нього, їх емітентом може бути тільки банківська установа. Згідно ухвалі Національного банку, у компаній, електронних грошей, що займаються випуском, є рік на те, щоб почати роботу в нових реаліях. За цей час фінансові оператори зобов'язані або отримати банківську ліцензію, або налагодити співпрацю з банком-емітентом електронних грошей.

 

 

«За цей рік нам треба домовитися з банком», — вирішив для себе генеральний директор компанії «Інтернет.Деньги» Олексій Грішин. Співпраця з банківським сектором може дати переваги, в першу чергу, клієнтові. Плюс — в наявності гарантій повернення грошей з електронного в реальний формат.

 

«Банк все-таки може гарантувати споживачеві, що він поверне ці гроші. Над фірмами немає ніякого контролю, вони закриваються, і гроші не повертаються», — пояснює розділ правління компанії «Український процесинговий центр» Антон Романчук.

 

Банки, у свою чергу, не будуть проти нових клієнтів, оскільки технічно це питання нескладне, а прибуток у такому разі очевидний — на банківських рахунках залишатиметься значна кількість засобів клієнтів. «Технічних проблем для власників платіжних систем ця ухвала не несе», — упевнений директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА» Олександр Карпов.

 

 

Крім посилювання правил емісії електронних грошей, НБУ також обмежує суму максимальної трансакції 5 тисячами гривень. Це рішення регулятор ухвалив відповідно до рекомендацій Міжнародної групи по протидії відмиванню грошей FATF. Такий крок допоможе уникнути напівлегальних схем, що часто використовуються в системах електронних платежів для безконтрольного переказу коштів за межу.

 

При цьому обмеження максимальної суми платежу не повинне спричинити проблеми рядовим клієнтам. Причина проста — в Україні крупні покупки через інтернет не поширені. «Більшість електронних трансакцій укладаються в суму 5 тисяч гривень», — говорить Грішин. Оптимістичних поглядів на новий законодавчий акт дотримується і Олександр Карпов. «Електронні гроші використовуватимуться для своєї основної функції — для платежу, а не для «сірих» схем», — упевнений він.

 

 

Таїсія Герасимова, «Дело»