Сьогодні все частіше згадуються слова мабуть вже колишньої голови Житомирської облради Ірини Синявської про одну з кадрових перетрубацій, які відбулися на Житомирщині вже більше як пів-року тому. На одній з прес- конференцій взимку цього року Ірина Максимівна кількома реченнями висловила своє обурення тим, що на посаду голови обласної податкової адміністрації призначили Бориса Буряченка. Тоді, коли боротьба в обласній раді досягла апогею, на слова про кадрові новації в податковій адміністрації Житомирщини мало хто звернув увагу. Про Бориса Дмитровича Буряченка, точніше про його загадкове і мабуть таки сенсаційне призначення , одразу якось і забулося, хоча підстав для подиву таким зненацька несподіваним кадровим кульбітом було більше ніж вдосталь.
Бориса Буряченка в Житомирі та й в цілому на Житомирщині знають давно як одного з найперших та найуспішніших бізнесменів. Щоправда всередині 90-х Борис Дмитрович з житомирських бізнесових “ обріїв “ наче зник,хоча, якщо бути точним і вести мову про його бізнесово-підприємницьку діяльність в цей час, то й тоді згаданий нами персонаж насправді нікуди надовго з наших країв не зникав. Просто у столиці Борис Буряченко знайшов гарних друзів, які допомогли йому зайняти непогану посаду в одній з добре відомих всім громадянам України “фірмі” – ВАТ “Укртелеком”. Звісно, що не просто так бізнесмена з Житомира влаштували у столиці, очевидно чоловік вмів багато, знав чимало, тому й пригодився і став у нагоді людям , що посідали далеко не останні щаблі в українській бізнесово- політичній еліті.Про багатьох представників цієї самої еліти ми розповідати не будемо, але про братів Довгих в Україні справді зають багато хто. Одразу двох нардепів спорядила до Верховної Ради ця сім”я, а менший її пасинок вже став мало не легендарним секретарем Київської міськради у компанії з іще більш знаменитим “Льонею –космосом”. В принципі і про сім”ю Довгих поговоримо якось в інший раз, але те, що Борис Буряченко користується підтримкою такого поважного в Україні люду, варто не забувати. В принципі і на Житомирщині, вже як політик, а не лише як бізнесмен, Борис Дмитрович з”явився у часи помаранчевого “екстріму”, тоді, коли у каламутній помаранчево-революційній “воді” багато хто зі спритних хлопців зуміли знайти відповідне, і доволі пристойне, а іноді – й зовсім тепленьке місце. Вже тоді здивуванням житомирян не було меж. Мало того, що тодішній багатопартійний (перебував одразу в СДПУ(0) та Партії регіонів) житомирський мер за якусь ніч і кілька годин зумів стати наскрізь і всуціль помаранчевим, та ще й вище згаданий і давно відомий у Житомирі підприємець-бізнесмен Борис Буряченко опинився у кріслі заступника губернатора Житомирщини. Вже тоді перші і навіть найполум”яніші прихильники помаранчевих ідей здивувалися і засумнівалися у щирості проголошених Президентом Віктором Ющенком ідей та лозунгів про відділення влади від бізнесу. Адже те, що Борис Буряченко був і залишався засновником,директором, керівником , а якщо ще точніше - господарем таких популярних в обласному центрі фірм, як “Лазер”, “Зодіак”,
”Зигзаг”, “Про Житомир”, таємницею для багатьох мешканців облцентру не було. Тим не менше, успішний і всюдисущий бізнесмен працював на посаді заступника губернатора, а це щонайменше гарантувало успіх і раніше небачені перспективи його бізнесу, яким на той час певним чином стала перейматись ще одна особа на таке ж прізвище Буряченко – Марина Семенівна Буряченко.
В принципі, посаду заступника губернатора най герой займав недовго. Очевидно здобутків чи успіхів на державній службі у Бориса Дмитровича було таки менше, ніж на бізнесовій ниві та й запам”ятався Буряченко-чиновник на Житомирщині лише кількома кумедно-скандальними історіями. Якось на спільне україно-німецьке підприємство “Житомирполісакс”, яким у ті часи керувала нинішній Житомирський міський голова Віра Шелудченко , завітав представник з Німеччини. На зустріч, що була запланована для проведення на території того ж “Житомирполісаксу”, мав прибути представник облдержадміністрації. Ви мабуть відчуваєте, що це мав бути знову ж таки Борис Дмитрович Буряченко – тодішній заступник губернатора Житомирщини. Правильно, саме він і мав прибути на перемовини з німцем-інвестором,і той чекав призначеної години, але заступник губернатора у вказаний час на “Полісаксі” так і не з”явився. Кажуть, що не зміг знайти дороги на підприємство, яке знаходилось (і досі знаходиться) на загадково “втаємниченій” у Житомирі вулиці Промисловій. В чому була справжня причина такого скандального “конфузу”, який зазнала тоді обласна влада, сьогодні важко сказати, але персонажем мало не анекдотичного обговорення невдалого “візиту” став таки Борис Буряченко. Втім, належних висновків наш персонаж тоді не зробив, бо вже невдовзі “прославився” під час відвідин заводу “Електровимірювач”. Прибувши на територію (чи під територію) підприємства, заступник губернатора обурився тим, що його зустрічали не найперші особи, не перші керівники заводу. Обурився чи образився – точно стверджувати не будемо, але далі Борис Дмитрович на територію “Електровимірювача” не пройшов. Хтозна як пояснював такі перепади у своєму, аж надто норовливому настрої, заступник губернатора своєму безпосередньому начальству, але те , що “помаранчева” влада сьогодні втратила більшу частину колись таки гігантського авторитету – в цьому є безперечна заслуга і Бориса Буряченка. Після не зовсім славної чи успішної кар”єри в кабінетах облдержадміністрації Борис Буряченко стає депутатом обласної ради за виборчим списком тієї ж “Нашої України”. Депутатство – річ вельми спокійна і не така відповідальна як посада заступника губернатора, до того ж, якщо депутат ще й бізнесмен. Так, можете не сумніватися. Борис Дмитрович ніколи не полишав своїх бізнесоих “фірм”, навіть у кріслі заступника губернатора, а після відставки він знову поринає у бізнсові справи, як кажуть, “з головою”. Чи не найголовнішим аспектом бізнесових інтересів Б.Д.Буряченка у цей момент стало будівництво, для чого у героя нашої розповіді були всі необхідні аспекти та передумови: депутатське звання, досвід та потрібні знання, а ще більше – владні зв”язки.
Але що це? Знову ж таки зненацька, наче сніг на голову, Бориса Буряченка призначають головою обласної податкової адміністрації, чого справді ніхто не чекав. Адже логіка тих, хто впливав на подібне кадрове призначення, і хто, власне, призначив Бориса Буряченка головним податківцев області, виглядає щонайменше дивною. Втім, логіка у кадровій політиці українського “розливу” здається відсутня зовсім. Як можна підприємця-бізнесмена, сфери інтересів якого розгалуджені мало не у всій Житомирщині, призначати начальником податкової служби. Важко зрозуміти, навіть якщо дуже хотілося б, або – якщо хтось би переконував нас з вами у цьому. Цікаво, що ніхто з вищих владних ешелонів навіть слова не промовив хоча б для коментарів так би мовити “про людське око” стосовно призначення Буряченка головним податківцем Житомирщини. Ото як згадала Ірина Синявська про дивну логіку кадрових змін – на тому все й скінчилось. Натомість Борис Дмитрович почувається у податкових кабінетах наче й непогано. А чому ж? Власний бізнес під наглядом, а з чиновницького кабінету і високого крісла видно, (і до того ж непогано видно), як ведуть себе конкуренти. Та хіба тільки це?
А скільки ще нових можливостей для нарощування бізнесових “м”язів” дає найвища в області податкова посада? У когось бізнес привабливий, перспективи непогані, то чому б не зацікавитись, а можливо і трохи радикальніше. Того… знаєте як воно буває,хтось іноді не витримує складнощів та проблем та й змушений продавати вигідну справу.
Поки що чогось особливого обласна податкова адміністрація під керівництвом Б.Д.Буряченка у своїй роботі не домоглася. Щоправда пожеж у будинку податківців більше не траплялося, але без “ скандальчиків “ таки не обійшлося. Попередник Бориса Дмитровича, а донедавна ще й його перший заступник. прославився тим, що продав через один з благодійних фондів для багатодітної родини будинок у селі під Новоград –Волинським. Злочину у доволі значній ціні звичайного сільського будинку ніхто не вгледів, але заступник голови податкової адміністрації області наче зненацька звільнився з роботи та й відправився на пенсію. А Борис Дмитрович і надалі продовжує керувати. Хтозна, як довго і як успішно, але можете не сумніватися, якщо раптом щось і станеться – наступна кадрова ступінь для нього знайдеться доволі непогана. Бо ж правильно кажуть керівники нашої держави десь там у столиці – бізнес і влада мають бути розділеними. Але, як показує наше життя, і наші всім відомі персонажі, можуть жити і крокувати цілком поруч. І головне – крокувати досить успішно, і , ясна річ – успішно для себе.
|
11:50:16 
